Недавно у мене з подругою була розмова, яка починалася, як перелік того, як не має виглядати жінка аби бути завжди цікавою для чоловіка. Настя казала, що відрослі кінчики, недоглянуті нігті, їжаки на ногах і так далі, то все до того, що чоловік от-от тебе покине.
Я наче за цим всім слідкую, але вона тоді мені каже:
– А от тобі варто задуматися над тим, що ти стала геть прісна.
– Яка?,- не зрозуміла я.
– Прісна. Без іскринки, без жартинки, без флірту. От ми ходили в кафе з тобою минулого тижня, то на нас такі гарні чоловіки поглядали і пішли знайомитися, а ти одразу згасла, щось в телефоні копаєшся…
– Але я одружена і люблю свого чоловіка.
– То й що? флірт навпаки дає жінці внутрішній вогонь і певність в тому, що вона прекрасна і бажана для багатьох. А в тебе це все пропало. Тому, подруго, я тобі кажу – скоро по вашому шлюбу.
– І що мені робити?, – спитала я її.
– Як що? треба наново вчитися. Почни з того, що познайомся з кимось в мережі, почни йому писати і у вас завʼяжеться таке, що одразу тобі підніме самооцінку. Бажано мати три-чотири таких співрозмовника.
– І ти маєш?
– Так, я інколи до третьої не сплю, а з ними спілкуюся, – каже мені Настя.
– Але я не маю коли ляси точити, мені треба і на роботу зранку встати і приготувати сніданок, потім купити продукти і приготувати вечерю… Та й Костя прийде з роботи. Ми далі фільм дивимося і лягаємо спати.
– От! Ви лише три роки одружені, а вже така рутина! Тому в тобі й згасає жінка!
І в такому дусі вона мені розказувала не одну годину, як це важливо і як це треба зробити, щоб зберегти сім’ю.
Я вирішила сказати один і вагомий аргумент:
– А як Костя дізнається? Як він зреагує?
– Звичайно, краще б не дізнався, але ти вже будеш бачити наскільки ти йому дорога, якщо він буде дуже бурно виявляти емоції, то значить ще тебе любить. А як піде геть, то значить не любить. Та повір мені, ти втягнешся і не будеш на нього й уваги звертати, тебе більше будуть цікавити віртуальні відносини, ніж з чоловіком! Це так захоплююче і весело. Ось подивися на мене, та я свою внутрішню богиню вже так годую такими стравами, що чоловіки мені в реальному житті проходу не дають.
Якщо чесно, то одна думка про те, що я маю викроїти час на якесь безглузде спілкування з бозна-ким, мене вже втомлює. Та я краще перемию весь посуд, ніж я буду оте писати та щось із себе корчити.
Але я справді хочу бути для чоловіка цікавою, мати іскру і жіночність. Невже, тільки такими методами це все можна в собі зберегти і примножити? Невже чоловік все це сприйме нормально, наче я просто тренуюся, як водити машину? Я вже буду така філігранна, що на ньому лиш відточуватиму свою майстерність? Як ви гадаєте?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
