Я дівчинку прекрасно розумію, бобовий суп – рідкісна гидота, без сметани його сти неможливо. Але зі сметаною – неправильно.
Кожен з нас мало не щодня опиняється перед вибором: зробити те, що хочеться насправді, або підкоритися чужим вимогам. А іноді ми і самі можемо виступати в ролі суворої бабусі, яка точно знає, що зі сметаною можна вживати тільки борщ.
У 30 років я вирішила вчитися кататися на роликових ковзанах. У дитинстві не було можливості, потім були проблеми, а потім було страшно і соромно.
І ось, подолавши збентеження, сором і страх, я стаю на ковзани і чую, що я занадто стара, щоб починати щось нове. Це не правильно.
У магазині хлопчисько років трьох тягне до себе коробку з великою лялькою в блискітках і тут же отримує від тата по руках: «Ти що, дівчисько якесь? Ходімо, я куплю тобі машинку». Лялька для хлопчика – неправильно.
Неправильно їсти з хлібом. Без хліба теж неправильно. Неправильно носити рожеве, якщо ти старша ніж 5 років, і діаманти, якщо молодше 50. Неправильно фарбувати волосся. Ходити з сивиною теж неправильно. Неправильно виділятися. Бути непомітною – неправильно. Неправильно любити картоплю з котлетами. Неправильно не любити грейпфрути. Неправильно пити каву. Не пити кави теж неправильно. Вибілювати зуби – неправильно. Неправильно ходити з жовтими зубами. Не хотіти в відпустку на море – неправильно.
Втомлюватися на роботі, не бути позитивним і не займатися йогою – теж. Не любити театр – неправильно. Любити комп’ютерних тарганів, що пожирають зоряний десант в 3D, – неправильно тричі. Неправильно сперечатися з дорослими. Не вміти відстоювати свою думку – неправильно.
Неправильно старіти. Молодитися неправильно теж. Неправильно дивитися «недолугі» комедії, правильні люди дивляться тільки концептуальне кіно. Неправильно слухати поп. Неправильно слухати рок. Оперу, напевно, правильно, але – ні. Неправильно не любити батьків. Але і бути від них залежним теж неправильно. Неправильно не хотіти заміж, але говорити чоловікові про це теж неправильно. І це я ще мовчу про стосунки, розлучення, зайву вагу, зайву худорлявість, гроші і так далі.
Для мене будь-яке «неправильно» означає, що десь є той, хто завжди правий. Такий еталон правильності. Напевно, він поміщений в палату міри і ваги під якоюсь кодовою складною назвою. І кожен раз, коли ти хочеш щось, тобі обов’язково треба звіритися з еталоном правильності, щоб відповідати…
Єдині правила, яких я дотримуюся, – це правила безпеки. Ті, що написані чимось більшим аніж словами. І ті, які покращують життя: віддавати вчасно борги, платити по рахунках, мити підлогу, не сперечатися з недолугими. Все інше – особиста справа кожного. Суп можна їсти хоч зі сметаною, хоч з варенням, а можна не їсти взагалі. Дитина може гратися ляльками, якщо хоче, то і мавпами, і кришками від каструль. Починати щось нове можна і в 30, і в 50, і ніколи.
Правильно поважати себе. Правильно поважати інших. Правильно хотіти щастя для себе. І те, що інші теж хочуть щастя, – правильно. Визнавати чуже «правильно» рівноцінним своєму.
Це все, що я хотіла сказати вам сьогодні. Обіймаю.
Автор: Oлена Пaстернак.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
