Жили вони удвох небагато, але щасливо. Катя обожнювала свою бабусю і багато чому у неї навчилася. Дівчинка прекрасно готувала, вміла шити і навіть вишивати. Деякі її вироби займали перші місця не тільки в районі, але й в області.
Сама Катя була досить симпатичною і стрункою дівчинкою. Природна скромність Каті трактувалася однокласниками, як невпевненість в собі, але одного разу всі зрозуміли, що це далеко не так.
У сьомому класі про Катю заговорили із захватом після того, як вона не побоялася величезної вівчарки, яка накинулася на маленьку дівчинку в їхньому селі. Ніхто не міг пояснити — як вівчарка зуміла зірватися з ланцюга і почала бігати вулицею.
Катя якраз поверталася з магазину, куди вона ходила по хліб. В цей час зі свого подвір’я вийшла семирічна дівчинка і пішла в гості до своєї подруги в сусідній будинок. От тоді на неї й наскочила вівчарка. Вона збила маленьку з ніг і почала шматувати її сукню. Побачивши це Катя не розгубилася. Вона схопила палицю і на свій страх і ризик почала відганяти собаку, який несподівано оторопів від відчайдуного і сміливого вчинку дівчини.
Тут підбігли дорослі схопили і знову посадили вівчарку на ланцюг. На щастя, семирічна дівчинка відбулася, одним лише порваним одягом і переляком.
Відтоді Катя почала користуватися великим авторитетом в класі, хоча щиро не могла зрозуміти — що ж такого особливого вона зробила, щоб заслужити таке ставлення до себе. Свій вчинок вона вважала абсолютно звичайним і вірила, що на її місці так вчинив би кожен.
Час минав і Катрусин вчинок поступово забувався, хоча ставлення до неї не змінилося. Всі в класі давно вже перезакохалися один в одного, тільки Катя трималася від усього цього осторонь і ніхто ніколи не бачив її з хлопцем.
Продзвенів прощальний дзвінок, багато хто виїхав в місто, вступивши до інституту, тільки Каті довелося залишитися в селі, щоб доглядати за літньою бабусею. Мудра Ольга Тимофіївна сказала внучці, що її час ще прийде — потрібно просто не упустити свій шанс.
Одного разу в село приїхав племінник тієї жінки, у якої кілька років тому з ланцюга зірвалася вівчарка. Йому було 20 років, він відслужив в армії і працював в місті на заводі. Він був високим і симпатичним хлопцем.
Якось увечері парубок вирішив прогулятися з собакою. Начепив на нього повідець і вийшов на вулицю. Несподівано вівчарка почала тягнути його до одного з будинків, який знаходився поруч із магазином.
Хлопець дійшов до самої хвіртки і побачив Катю, яка поралася на городі. Дівчина відразу впізнала собаку і здивовано глянула на хлопця.
Молодий чоловік пояснив, як він опинився біля хвіртки її будинку. У них зав’язалася розмова, яка переросла в дружбу, а пізніше — в кохання.
Катя знайшла своє щастя.
Ниточки долі часом так переплутуються в клубочку життя, що важко розібратися за яку варто тягнути. Моя вам порада, тягніть за всі і напевно якась із них виявиться саме тією.
Фото автора cottonbro: Pexels.