fbpx
Історії з життя
Коли чоловік бував удома, ми завжди давали йому якісь дрібні доручення – винести сміття, розвісити випрану білизну, піти в магазин, допомогти на кухні. На них чоловік реагував протестом. Мовляв, він багато працює, втомлюється на роботі. А тут ще ми, зі своїми завданнями. Тим більше, що це жіноча робота і ми удвох зі свекрухою могли впоратися з нею і без нього. Але, нам хотілося привчити його допомагати нам, і ми не відступали

Зі своїм чоловіком я зустрілася більше десяти років тому. Він працював таксистом, я – бухгалтером. Одного разу він підвозив мене на роботу, так ми і знайшлися у цьому світі. Приємний і ввічливий водій сподобався мені. Я почала користуватися послугами його таксі. Згодом у нас зав’язалися стосунки, які пізніше переросли в сім’ю. Після весілля я переїхала в його квартиру, жили ми з мамою коханого. Зі свекрухою у нас склалися чудові стосунки. Вона гарно і щиро прийняла мене. Ми були як справжні матір і донька. Жінка підтримувала мене у всьому і була цілком мною задоволена. Незабаром у нас з’явився синочок, і я пішла з роботи. Жили ми звичайно, як і тисячі інших сімей. Чоловік працював, я займалася вихованням дитини і домом.

Не можу сказати, що чоловік не був уважний до мене або був поганим батьком. Просто багато працював, і рідко бував вдома. Тому, він мало приділяв нам часу. Відпочивав він, найчастіше, в компанії своїх друзів. Міг трохи випити після роботи, але не більше того. Вихідні проводив на дивані, перед телевізором. Згодом, як це буває, мене почало дратувати таке проведення часу. Я висловлювала йому своє невдоволення. Як не дивно, свекруха прийняла мою сторону. Вона говорила чоловікові, що він повинен приділяти родині більше часу і допомагати мені в вихідні. Чоловік пропускав ці закиди повз вуха.

У його звичках нічого не змінювалося, він жив як раніше. А моє невдоволення росло. Я злилася на нього, і це призводило до нових докорів. Мені не подобалося, що він палить на кухні, що залишає після себе брудний посуд і розкидає одяг. Багато працює, а заробляє мало. Здавалося б, звичайні сімейні претензії. Тим не менш, вони часто приводили до непорозумінь в сім’ї. Свекруха захищала мене і також дорікала синові.

Якось непомітно ми з нею об’єдналися і стали перевиховувати чоловіка вже вдвох. Якщо я починала докоряти йому за щось, свекруха вступала зі мною в коаліцію. Ось так, разом ми і висловлювали своє невдоволення. Коли чоловік бував удома, ми завжди давали йому якісь дрібні доручення – винести сміття, розвісити випрану білизну, піти в магазин, допомогти на кухні. На них чоловік реагував протестом. Мовляв, він багато працює, втомлюється на роботі. А тут ще ми, зі своїми завданнями. Тим більше, що це жіноча робота і ми удвох зі свекрухою могли впоратися з нею і без нього. Але, нам хотілося привчити його допомагати нам, і ми не відступали.

Згодом, чоловік став повертатися додому пізніше ніж зазвичай. Ми дуже віддалилися. У вихідні він міг піти з дому на весь день. Думаю, він просто не хотів слухати наші моралі. Але ми не відступали, і коли він повертався, наступали на нього з подвійною силою.

Так тривало кілька років. Ми зі свекрухою тиснули на чоловіка і перевиховували його, а він уникав нас. Зрештою, чоловік не витримав. Якось, він повернувся додому, почалася чергова суперечка. У розпалі розмови чоловік несподівано заявив, що більше так не може. Він втомився від наших наказів і хоче пожити один. Чесно, я такого не очікувала. Я не думала, що все може закінчитися ось так. Чоловік зібрав речі і пішов з дому. Пізніше я дізналася, що він жив у друга, а потім орендував окрему квартиру.

Після тієї сварки минув місяць. Нещодавно, я бачилася з ним. Ми поговорили, і він сказав, що самому йому набагато спокійніше. Його ніхто не «пиляє» і нічого не вимагає. Повертатися додому він поки не готовий. Не знаю, чи зможемо ми знову стати родиною чи це кінець? Невже, ми зі свекрухою перегнули палицю, і тепер наш шлюб зруйнований?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page