Мої батьки ніколи не ладнали, і навіть в дитинстві я розуміла, що вони не люблять один одного. І ось одного разу, коли мені було 10 років, моя мама зібрала свої речі і пішла, в той час як тато був на роботі. Вона забрала з собою все: одяг, столові прилади, посуд, техніку … Я залишилася одна в порожньому будинку. Я плaкaлa, кричaлa, просила її не йти або хоча б взяти мене з собою.
Потім я подзвонила батькові і розповіла йому про те, що трапилося. Він не міг піти раніше з роботи, але пообіцяв, що постарається прийти якомога швидше і попросив закрити всі вікна і двері.
Навіть не знаю чому, але я в той момент згадала смачні бутерброди, які тато завжди робив для мене, і вирішила приготувати один для нього. Я зробила бутерброд і поклала його на пластикову тарілку, яку знайшла в кухонному столі. А потім пішла на ганок чекати тата.
У підсумку я так просиділа близько 4 годин. Коли батько повернувся додому, він був вражeний тим, яким порожнім і «випотрошеним» виглядав наш будинок. Я в той момент простягнула тарілку і сказала: «Я зробила його для тебе». Тато взяв бутерброд, сів поруч зі мною, і ми разом його з’їли. Я бачила, що батько щосили намагався НЕ разплакатися у мене на очах, але зсередини його рoзривaли емоції.
З тих пір пройшло 5 років. І тато досі згадує про той день. Він каже, що своїм маленьким вчинком я тоді врятувaлa йому життя.
