fbpx

Коли моя донька заміж вийшла у столиці я за неї щиро раділа. Та й Антон мені сподобався, статний красень, уважний і видно, що доню мою справді любить. А потім доня мене до себе в квартиру перевезла “на деякий час” і чим довше я тут, тим більше сивію

Коли моя донька заміж вийшла у столиці я за неї щиро раділа. Та й Антон мені сподобався, статний красень, уважний і видно, що доню мою справді любить. А потім доня мене до себе в квартиру перевезла “на деякий час” і чим довше я тут, тим більше сивію.

Познайомилися моя доня батьками чоловіка, люди, як люди, ну нічого особливого. Майбутня свекруха тоді вже була пенсіонеркою, а її чоловік працював у якомусь столичному університеті.

Корінні кияни, так би мовити. Обіцяли свекри на весілля молодятам квартиру подарувати, яку до цього знаменного дня здавали чужим людям.

Відгуляли весілля і почали робити ремонт у тій квартирці. Ще тоді мене дуже здивувало, що майже все моя донька оплачувала, адже чоловік її роботи не мав. Але то їхня сім’я.

Я раз сказала, другий. Доця все виправдання має. То її Антон все сам робить, якщо на роботу піде, то й за рік не впорається. То хвалиться, що завдяки тому, що чоловік її не працює у них все дуже гарно зроблено, якісно, а головне – зекономили купу коштів. Ну, як так, то й так. Свій розум у чужу голову не вкладеш.

Читайте також: Коли ми до весілля готувались нас неприємно здивувала поведінка свахи майбутньої. Олена просто смітила грошима. Там де можна було б зекономити, чи поторгуватись, вона вимагала найкращого, найдорожчого і все додавала, що їм “абичого” не треба. Минуло пів року подружнього життя нашої доньки і сваха прийшла до нас із великим проханням

Буквально через кілька років у них знайшовся синочок, тоді все й змінилося. Фінансовим забезпеченням молодої сім’ї, за великим рахунком, займалася лише моя доня, адже її чоловік постійної роботи не мав, жив тимчасовими підробітками. Вона пішла у декрет, із грошима почалися негаразди. Саме тоді вона набрала мене, щоб я приїхала няньчитися з онуком, сидіти вдома вона не могла – треба було заробляти гроші на хліб.

Звісно, я жила у тій квартирі на постійній основі. Молоді в одній кімнаті, а я з онуком зайняла дитячу. Онукові моєму зараз уже чотири роки, але мене додому так і не відпускає ніхто. Зять собі і вус не дме, йому фіолетово звідк жінка гроші бере. Донька з роботи на підробіток, потім нічна зміна і знову на роботу. Що то за сім’я я не знаю. адже вони одне одного просто не бачать.

А тут, нещодавно донька приходить засмучена дуже. Вони на гостині у свахи моєї були і виявилось, що тій не подобається, що на її території живе мама невістки. Говорить, що не для того квартиру дарувала дітям, аби прихистити там сваху.

Але не це здивувало мою доньку,а те, що чоловік її маму підтримав і сказав, що й справді язагостювалась. Мовляв, буде правильно мене відправити додому подякувавши.

Уявіть, моя доня тепер терміново шукає мені заміну. Тобто, не просить чоловіка, аби він приділяв час не телефону, а сину. Не звільняється із роботи, аби встигати водити у садок і забирати онука мого. Ні! Їй основне знайти няню, якій вона ж і оплачуватиме послуги.

Чесно, сказати, що я здивована, то нічого не сказати. Донька тягне на собі всі фінанси, дім, працює у три зміни, на життя жаліється, але не на свого чоловіка.

Я намагалась їй щось пояснити, якось очі відкрити, але вона нічого не чує і не бачить. Несе своєму Антончику на таці чай із бутербродом на ватяних ногах, руками, що аж трусяться від перевтоми і нічого, абсолютно нічого міняти в своєму житті не бажає.

Слів моїх вона не чує, ситуації тверезо не бачить. Може хто підкаже мені, як можна до такої людини достукатись. Дивлюсь на неї і розумію, що в такому темпі вона довго не витримає – зляже. А тоді точно нікому вона не буде потрібна.

Як же мені їй допомогти?

08,07,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page