fbpx
Історії з життя
Коли в Діани захвoріла матір, – трохи підсобили співробітники в школі. Батько продав гаража. Щось допомогла родина. А подруги поспівчували – швидше собі, а не Діані. – Долар «скаче», з цінами казна-що твориться, – нарікала Люба. – Раніше бізнес ішов добре, а тепер. Раді були б тобі допомогти, Діанко, але ось такі справи

Діана, Люба і Марта дружили зі школи. Їх називали трьома мушкетерками, бо дівчата завжди трималися разом. Хоча всі знали: Люба і Марта – хитрунки, а Діана – добрячка.

На випускному дівчата пообіцяли: щоб не трапилося, не забувати одна одну і допомагати, коли треба.

Люба з Мартою вступили в торгівельний технікум. Діана до педагогічного вишу – завжди мріяла стати вчителькою початкових класів.

…Першою вийшла заміж Люба. Діана з Мартою раділи за подругу.

– Пора і вам до вінця, дівчата, – жартувала Люба. – Марта з Ваською зустрічається. Може, й ти, Діанко, маєш хлопця, але не зізнаєшся? Чи й далі стpаждаєш за Сашком? Шкільне кохання – це лише романтика і ностальгійні спогади.

– Я – остання в черзі на заміжжя, – засміялася Діана. – Спершу видамо Марту.

Так і сталося. Марта виходила заміж за Василя. Діана була за старшу дружку. А Люба збиралася наpoджувати первістка.

Із залицяльниками Діані не щастило. А в школі, де почала працювати, усі вчителі-чоловіки були одружені.

Подруги часто просили Діану побути з дітьми. У Марти наpoдилася дівчинка. Бувало, водночас приводили своїх малих.

Марта і Люба з чоловіками торгували на ринку. Сім’ї часто зустрічалися, оскільки мали спільні інтереси. Товари, ціни, попит… Діану не кликали, бо що вчительці обговорювати з «бізнесменами». Зате, коли треба було побути з дітьми, відразу згадували безвідмовну подругу.

Коли в Діани захвoріла матір і виявилося, що без oпeрації не обійтися, – трохи підсобили співробітники в школі. Батько продав гаража. Щось допомогла родина. А подруги поспівчували – швидше собі, а не Діані.

– Долар «скаче», з цінами казна-що твориться, – нарікала Люба. – Раніше бізнес ішов добре, а тепер… Раді були б тобі допомогти, Діанко, але ось такі справи…

– Тепер хвoріти зовсім невигідно, – додала Марта. – Хоч відразу вмuрaй… Ой, вибач, Діанко. Злетіло з язика. Ми також у кредитах сидимо. Що далі буде? Мій Васька…

– В яких кредитах? – нерозуміюче перепитала Люба.

– Забула? Я ж тобі казала…

Марта промовисто глянула на Любу.

– А-а-а… так-так…

– Дівчата, я ж у вас нічого не прошу, – виправдовувалась Діана. – Головне, аби oперaція мамі допомогла.

– Ой, Діанко, ти б могла посидіти з малою? – запитала Марта. – Нас на хрeстини запросили. В сусідню область. Не хочеться дитину волокти.

– Не можу, мушу біля мами в лікарні бути.

– Жа-а-аль, – розчаровано протягнула Марта. Люба штовхнула її рукою.

Після цього подруги з Діаною довгенько не бачились.

…Діанина матір одужала. Лише за доньку хвилювалася. Скоро тридцятка. Сусіди пліткують, мовляв, і гарна, і вчителькою працює, а заміж ніхто не бере. Замість своїх – дітей подружок няньчить.

На вихідні Діана з батьком збиралися до тітки в село. По господарці допомогти. Зателефонувала Люба.

– Діано, я завтра до тебе свого Назара приведу. Ми з компанією на пікнік зібралися. Без дітей. Крім тебе, нікому…

– Я з татом до тітки їду. Іншим разом – будь ласка.

– А тато сам не може? Чи з мамою?

– Яка з мами помічниця? А тітка нам продуктами підсобляє. Треба віддячувати.

– От, халепа. Марта також хотіла в тебе свою Тетяну залишити. І що нам тепер робити? Від пікніка відмовитися? А ми ж обіцяли допомагати одна одній…

Люба з Мартою на подругу образилися.

Діанина матір давно хотіла доньці відкрити очі на дружбу з Мартою і Любою. І ось ця підслухана розмова…

– Діано, я не хочу втручатися в твої стосунки зі шкільними приятельками, але… вони використовують тебе. Колись ти за них уроки робила. Тепер їхніх дітей бавиш. Дивна ваша дружба. Нещира.

– Я їм просто інколи допомагаю.

…Мама першокласника Тараса попередила Діану, що сина зі школи забере її двоюрідний брат, який у них гостює, бо в неї з чоловіком ділова зустріч. Уроки закінчилися, діти швидко розійшлися. Лише Тарас чекав свого родича. Діана хотіла сама відвести його додому, але хлопчик не мав ключів від квартири.

Учителька з учнем сиділи на лавці біля школи. Діана поглядала на годинника: незабаром мала бути в перукарні. І нарешті…

– Мій дядько! – вигукнув Тарас.

Молодий чоловік представився Майклом, тобто Михайлом. Вибачився, що довго йшов – заблудився.

– Міс Даяна, – звернувся на західний манер, – я лише три дні тому прилетів із-за кордону. Погано орієнтуюся в місті.

– Тарасику, заведеш свого дядька додому? – пожартувала у відповідь.

– Аякже, Діано Петрівно, – по-дорослому мовив першокласник.

Діана з Майклом-Михайлом розсміялися…

Згодом виявиться, що цього дня Діана чекала не просто родича свого учня. Вона чекала свою долю. Майкл-Михайло закохався у вчительку свого племінника.

Діана розповіла про свого залицяльника Любі з Мартою.

– Все це банально, – хмикнула Люба. – Тимчасове захоплення. Поїде і забуде.

– Правда, правда, – підтримала подругу Марта. – Ще й в школі пліткуватимуть. Воно тобі треба? А він справді не одружений? Може, просто романтики з українкою захотілося.

– Дівчата, він не одружений. І його родина також походить з України. І, взагалі, він хороша людина.

– Не будь наївна, Діано, – не вгавала Люба. – А, до речі, він багатий?

– Його банківського рахунку я не бачила, але казав, що має гарну роботу. У серйозній комп’ютерній компанії працює.

– До речі, мій Василь хоче тебе пoзнайoмити з деким. Його звати Славко. На ринку торгує. Має дві точки. З дружиною в нього не склеїлось. То як? – запитально подивилася на Діану Марта.

– Я вдячна за турботу, але не потрібно, – відповіла.

Подругам це не сподобалось.

Дорогою додому вони обговорювали Діану. Мовляв, принцесою себе уявила. На закордонного кавалера спoкусилася. Та в нього там таких, як Діана… Насправді ж, подруги просто заздрили. Мартин Васька почав за чужими спiдницями заглядати відколи здружився зі Славком. А Любин чоловік зібрався закордон, аби швидше заробити на власне житло. Бо коли після розлучення додому повернулася сестра з дитиною, квартира свекрів скидалася на казкову рукавичку.

– Цікаво, вийде Діана заміж за свого принца? – розмірковувала Марта.

– Звичайно, ні! За що їй таке щастя?! – злісно кинула Люба.

…Діана все ще сподівалася, що Марта з Любою прийдуть на її з Майклом-Михайлом вечірку. Телефонувала обом. Хотіла дізнатися, чому запізнюються. Але слухавки не взяла жодна.

Жінки сиділи в Мартиній квартирі. Замість порадіти за Діану, їх «муляло», що її стосунки з Майклом-Михайлом склалися добре.

– А, може, заглянемо на годинку на забаву, – мовила Марта. – З цікавості.

Читайте також: Мою дружину в мене “відбuла” її старша сестра. “Марія каже, що ти мало заробляєш”, “Марія вважає, що ти погано виглядаєш”, “Марія впевнена, що нам варто пожити окремо”. Рідна сестра моєї дружини завжди краще від нас знала, як ми маємо жити

– З цікавості заглядай за своїм Ваською, аби «наліво» не ходив, – відгризнулася Люба.

– Все ж таки Діана наша подруга.

– Думаєш, ми їй потрібні тепер? Вона зі своїм принцом закордон махне. А ми тут… Шкода, Марто, що ти її зі Славком не пoзнайoмила. Хай би спробувала смак справжнього життя. Чому їй має бути добре? Ми ж не гірші…

– Може й ти права, Любо…

Діана хвилювалася, чи все гаразд у її подруг…

За матеріалами – Наш День, автор – Ольга Чорна(Журналіст, блогер, газета “Наш ДЕНЬ“).

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.

facebook