fbpx

Корчить з себе страдницю і ще й дітей проти чоловіка налаштовує. То й що, що пішов з дому? Люди мають бути щасливі, бо один раз живуть, а не оце все, що вона влаштувала в своїй родині.

Мені набридло опускати очі, коли мова заходить за моє особисте життя.

– Ого, ти забрала чоловіка з родини!, – завжди таке чую, – Як ти могла?

І це було легко, я вам скажу.

За версією всіх родичів з обох боків, Надія – свята жінка, яка пішла заробляти дітям на краще життя. Вона покинула їх ще малими і замість себе відправила господарювати свою матір, жінку доволі крутого норову і порядків.

Ви собі можете уявити, що Іван жив з її мамою і двома малими дітьми в одній квартирі поки Надія заробляла за кордоном.

Іван нічого не казав дружині, що не хоче жити з її мамою, адже та справді з усім справлялася – діти були в садочку, в хаті прибрано і зварено.

Спочатку теща хотіла забрати дітей до себе, але Іван любив синів, тому сказав, що вони будуть жити з ними і теща вже приїхала допомагати і так роки не виїжджала.

Тобто, ситуація вже з самого початку була дивна.

Якщо чесно, то я не розумію, що може спонукати жінку залишити так надовго малих дітей?

Ми працювали з Іваном разом в авто майстерні і він непогано заробляв. Тобто, на широку ногу звичайно, що не вистачило б, але якби працювали двоє навіть тут, то цілком можна пристойно жити.

Проте, Надія хотіла мати все й одразу – велику квартиру, гарну машину, запас на майбутнє.

Іван розказував, що вони взагалі домовлялися на рік такого життя, але це все розтягнулося на цілих п’ять років!

З кожним роком Надія заробляла все більше і більше, тому не хотіла спинитися.

– Ще рік і наші діти будуть мати основу для вступу в університет!

Отак минали роки, але для Івана нічого не змінювалося – робота, діти, теща, телевізор.

І якось ми зійшлися. Спочатку просто працювали і не звертали один на одного уваги, а далі все ближче і ближче знайомилися і розуміли, що ми підходимо один одному, любимо одне і те ж, але не наважувалися зробити перший крок.

Він справді був вірним чоловіком і зразковим батьком, але п’ять років – це п’ять років! Відеозв’язок нічого не допоможе, коли ви далеко, не можна отак на відстані любити дітей, святкувати дні народження та пояснювати уроки.

Дітям потрібна мама, а чоловікові дружина.

Але Надія була певна, що вона робить більшу частину роботи, а такі дрібниці, як виховання дітей, то може справитися і чоловік та бабуся.

Також я певна, що Надія була впевнена в тому, що чоловік завжди буде поруч біля неї, бо вона справді дуже вродлива жінка.

Але сталося, як сталося.

Спочатку ми ховали свої почуття, а потім зрозуміли, що нічого не втрачаємо, окрім один одного.

І ось тут приїхала Надія, нарешті.

Слів не добирала, всіх обвинувачувала і сказала, що більше Іван не буде бачитися з синами.

І тепер ця жінка всім розказує, як вона батрачила на родину, вся така відповідальна та самовіддана, а її отак підвели.

Тепер вона й далі поїхала за кордон і дітей виховує теща, а Іван дуже сумує за дітьми, адже вони виросли поруч нього.

Але теща просто як той ретельний охоронець, що не допускає нікого до дітей.

Я вважаю, що Надія веде себе як собака на сіні – сама дітьми не опікується і Іванові не дає.

Фото Ярослава Романюка.

You cannot copy content of this page