Свекруха стверджує, що чоловік завжди і у всьому повинен бути головним. Його необхідно посилено годувати і виконувати будь-які забаганки. Кожного разу, коли мама приходить до нас, вона завжди приносить синові пиріжки. При цьому вона уїдливо заявляє моєму чоловікові, що знає, що у його дружини немає часу на випічку, тому вона сама з любов’ю пекла їх для нас. Звичайно чоловік на хвилину втрачає дар мови, але сперечатися з мамою він не хоче.
Коли ми обідаємо всі разом, свекруха завжди натякає, що за часів її молодості було прийнято віддавати найкращі шматки голові родини. У нас же навпаки – чоловік завжди намагається мені якусь приємність зробити і найсмачніше підкладає в мою тарілочку.
До того ж мама дорікає мене в повному нехтуванні домашнього господарства. Мовляв вона в юності постійно щось готувала, прала і прибирала дім щодня, то я це роблю в міру сил і потреби. Звичайно я повністю не забуваю про домашнє господарство, але не можу цілими днями рачкувати, адже я працюю.
Мій чоловік допомагає мені завжди і у всьому. Йому не складно помити посуд, запустити пральну машину або навіть запекти м’ясо в духовці. Однак свекруха відмовляється розуміти, що сучасний світ дуже відрізняється від того, в якому пройшла її молодість. Чоловік не бажає непорозумінь з матір’ю, тому він завжди мовчить і не коментує її слова.
Звичайно, я намагаюся бути терплячою. Але зараз все рідше і рідше ми відвідуємо будинок свекрухи і не запрошуємо її до нас. Іноді ми навіть скасовуємо запланований обід в вихідний день, пославшись на зайнятість, аби не вислуховувати чергові закиди.
Чоловік без мене не хоче відвідувати свою маму, а мені все складніше і складніше виносити її тон. Я не знаю, як довго це триватиме, але іншого рішення поки не бачу.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головне зображення – firestock.
