– Першу, головну, кохану і єдину. То не обов’язково чотири.
– Добре. Скажи, а коли я постарію, ти будеш мене кохати?
– …(гарячкові роздуми)… В моєму серці ти завжди будеш молодою.
– Ось стільки у нас котиків вже. Топа – біленький, Мілі – сіренька. Може, когось руденького заведемо?
– Ага. Черепашку.
– Е-е-е …
– Я пофарбую її в помаранчевий і назву Мікеланджело.
– Відкладемо поки це питання. Скажи, а коли ми ремонт доробимо?
– Ти найкраще Сонечко на світі.
– Не можна. Ти вже так відповідав.
– Всі мої устремління спрямовані на якнайшвидше завершення ремонту, щоб ти жила в красивому і вся красива така була.
– Ну, ти ж розумієш, що я все одно хочу сварки і ображатися, а ти щоб вибачення просив?
– Так, кохана.
– Не коханкай мені тут! Ти косячити будеш, чи ні? Коли у нас річниця весілля?
– Сьомого нуль сьомого.
– А скільки років ми одружені?
– Шість, але держава думає, що чотири.
– А коли у мене день народження? .. Хоча ні, це ти знаєш.
– Так, люба.
– А твій Джекі Чан – цілковитий бовдур.
– Так він же мені не за розум подобається. Сценарист і режисер він дійсно так собі.
– А чим вишивка від в’язання відрізняється?
– В’язання – це коли спицею через ніс до мозку дістати можна.
– Гаразд. Приймається. Ти найкращий чоловік на сві… Максиме! Я ж просила апельсинове лушпиння на серветки не кидати! Тіплями потім не відпираються!
– Хай йому грець! Вже ж майже проскочив…
Взято з Мережі.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
