Intermarium-Новини Міжмор'я

Майже тридцять років мої свекри на заробітках були. Їздили спочатку на сезонні роботи, а останні два десятиріччя в Італії доглядали людей літніх. нині обом уже за сімдесят і ми звісно ж. чекали що вони надумають повернутись в Україну. Але на нас усіх чекала величезна несподіванка.

Я заміжня уже п’ятнадцять років. з чоловіком маємо уже двох діток підлітків. Живемо дружно, не надто заможно, але й хліб і ковбаса у нас є завжди.

Батьки мого чоловіка уже тридцять років як на заробітках. За цей час вибудували дім гарний у нас в селі, подвір’я хоч у журнал фотографуй, та й у середині ремонт робився як для себе. Грошей вони не шкодували, аби на старості жити у зручностях.

Читайте також: Чую їхню розмову і розумію, що ніхто ні про що не домовляється. Брати мого чоловіка просто розповідають коли і як привезуть до нас їхню маму і навіть готові мою працю “оплачувати”. Правда, кожен сказав, що часи нині важкі, та й чоловік мій син, як не як, тож не більше тисячі кожен зможе перекидати. У мене аж в очах потемніло від обурення. Вийшла і все як було їм розповіла

Звісно ми вже всі очікували, коли ж вони повернуться. Вік поважний у обох, хоча свекруха ще примудряється і підробляти. Розмову про це не заводили, але очікували, що ось-ось і приїдуть.

А оце, три дні тому телефонує мені свекруха і каже, що вони надумали свій дім продавати. Мовляв. вони залишаються жити в Італії. Я й отетеріла. Для на то була дуже велика несподіванка, адже ми розраховували на ту хату, та й на батьків чоловікових мали надію.

Справа в тому, що в наступному році наш син школу скінчить. Якось для нас і сумніву не було, що батьки чоловіка допомагатимуть єдиному онуку. Все ж пенсію вони там заробили ну дуже пристойну, особливо, якщо на наші гроші рахувати.

Та й дім ми вважали, що в родині залишиться. Там хата простора така, можна було б згодом на два входи зробити і жили б собі наші діти там.

А тепер його батьки одним махом усе перекреслили. Бачте, їм там подобається і батьку чоловіка клімат підходить. навіть те, що у них там зараз води вище дахів не вплинуло на їхнє рішення залишитись.

— Тепер хоч світу побачимо. – каже свекор, – На вихідні до Парижу їздили, тепер плануємо Флоренцію відвідати. Уже домовились там про житло на місяць. Дуже хочеться усе роздивитись і кожну пам’ятку побачити.

Тепер ми розгублені дуже. Все ж таки у нас були сталі плани на майбутнє. а тепер все розсипалось.

Я вважаю їхнє рішення дуже не розумним. Все ж обоє у віці і повинні думати, що попереду не молоді роки. Ну ще рік, ну два, ну три вони покатаються, а далі?

Як їх напоумити і довести, що їхнє рішення дуже поспішне. Які слова підібрати?

19,05,2023

Головна картинка ілюстративна.