У моєї матусі є дуже давня і хороша подруга Ольга Василівна. Спочатку вони разом вчилися в інституті, потім ще працювали кілька років разом. Так все життя зв’язок і підтримують.
І ось вчора дзвонить вона моїй мамі і, схлипуючи в трубку розповідає, що донька її вирішила сплавити в будинок для людей похилого віку. «Уявляєш, вона мені сказала, що мені там не буде нудно. Та як вона могла. Я їй життя присвятила, заміж не вийшла». І ніби як питання це вже вирішене, тому що донька оплатила три місяці перебування.
Перша реакція моєї мами була закономірною: та як вона сміє, живе в твоїй квартирі, так що це за невдячність така. Загалом, підтримала свою подругу і порадила всіма силами чинити опір доньці, щоб не сміла розпоряджатися її долею.
Мама поклала слухавку і, звичайно, пішла мені доповісти про найгіршу доньку на світі, яка хоче позбутися від рідної матері. Так, на перший погляд – не найкращий вчинок. Але я запропонувала мамі поміркувати, бо не все так однозначно. Ольга Василівна перенесла важку недугу два роки тому. І саме донька була тією людиною, яка витягнула її.
Донька ця, між іншим, жила з родиною в іншому місті, де у неї своя квартира і робота. Так ось вона все покинула, взяла дітей і переїхала до матері. А чоловік залишився жити один в їх квартирі.
Завдяки зусиллям доньки, мати встала на ноги, почала себе обслуговувати, але жити одній їй неможливо.
Чоловік доньки вже втомився жити один і хоче, щоб дружина повернулася, але без тещі. У них вкрай важкі стосунки. Ольга Василівна, поки була здорова намагалася їх розлучити, дуже доньку ревнувала.
Тому донька і переїхала до матері одна з дітьми, які тут і в школу пішли. Тобто по суті, заради матері вона пожертвувала своїм сімейним благополуччям. Добре чоловік у неї надійний, чекає свою кохану дружину додому. А міг би і розлучення попросити.
І ось тепер постало питання, що робити далі. Взяти з собою її вона не може, чоловік категорично проти, не пробачив тещу за її витівки. Залишити одну в квартирі – теж не варіант. По-перше, в будь-який момент їй може стати погано, по-друге, всякого штибу люди не дрімають, можуть і квартирку відібрати під шумок. Найняти доглядальницю 24/7 коштує шалених грошей, та й пускати чужу людину в дім теж небезпечно.
І, як я зрозуміла, донька знайшла єдиний поки для себе вихід – оформити матір в притулок для людей похилого з додатковим обслуговуванням. Звучить, звичайно, не надто привабливо. Нікому не побажаєш в 68 років опинитися в кімнаті з такою ж самотньою сусідкою. Хоча, може, там і одномісні апартаменти оплачені. Але все одно – це складно.
Моя мама живе зі мною і моєю родиною, і я не змогла б так з нею вчинити при будь-якому розкладі.
Але і доньку Ольги Василівни треба зрозуміти. На шальках терезів її сімейне життя.
Ось така важка ситуація і дуже життєва.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
