Мама покинула мого тата і я розумію її. Я переселився з дружиною до нього, але й вона не хоче такого життя. Стою на роздоріжжі. Піду – мій тато довго не протягне, залишусь – розпадеться мій шлюб.
Мені було 20 років, коли я познайомився з Настею. Це була дівчина моєї мрії: струнка, симпатична і з м’яким характером. Ми зустрічалися роки два, і я зробив Насті пропозицію. Зігравши весілля, зняли однокімнатну квартиру і почали сімейне життя. Непорозумінь практично не було, я заробляв гроші, дружина займалася домашніми справами і робила манікюр на дому.
На вихідних ми їздили до моїх батьків у гості, а мама Насті приїжджала до нас серед тижня. І ось після чергової поїздки до моїх батьків я зауважив, що батько напідпитку, хоча до цього не був прихильником міцного. Запитав у мами, чому батько в такому стані, мати відповіла, що у тата негаразди на роботі, тому трохи пригубив. Тоді я навіть подумати не міг, що батько дійде до самого дна. Але вже за пів року він без цього діла і дня уже не міг.
Мама часто забирала його з компаній, іноді знаходила під дверима. Навіть я намагався поговорити з батьком, але це було неможливо, так як той був вічно “в тумані”. Через кілька місяців такого життя мати його виставила за двері. Вона просто не могла нічого зробити з його новою звичкою. Мама жінка вольова і жити в таких умовах не могла собі дозволити.
Раніше, коли тато не пив, був цілком пристойною людиною, влаштовував мамі сюрпризи і купував подарунки. Батько був опорою всього мого дитинства, і я вирішив допомогти йому. Я запропонував Насті переїхати до батька на знімну квартиру, адже він сам пропаде. Дружина спочатку не хотіла їхати, але я її вмовив. Через пару тижнів я взяв відпустку, і ми приїхали до тата.
Будинок був не прибраний, брудний, всюди стояла порожня тара, батько спав на кухні під столом. Ми з дружиною взялися за прибирання, перемили посуд, викинули сміття, перепрали ввесь одяг і вимили підлогу.
Батько прийшовши до тями був радий моєму візиту, одразу почав обніматися. Я сказав, що не покину його, і ми разом зможемо позбутися від усіх негараздів. З першого ж дня я стежив, щоб батько не заливав: не випускав його одного на вулицю, навіть його «друзів» довелося не раз виставляти за двері. Папа хоч і намагався схитрувати і непомітно вислизнути з будинку, йому це не вдавалося.
Повернувшись до роботи, я попросив дружину доглянути за батьком, щоб той не мав змоги перехилити зайвого. Коли я поїхав, Настя, переконавшись, що мій батько спить, пішла за продуктами. Повернувшись з магазину, дружина виявила, що батька немає вдома. Він пішов, прихопивши з собою трохи грошей. Увечері по дорозі додому я знайшов батька біля під’їзду, заніс додому і поклав спати.
Через кілька днів історія повторилася, тільки Настя виходить за поріг – батько моментально зникає. Мені постійно доводилося заносити його додому. Поживши так місяці два, дружина сказала, що втомилася постійно дихати одним повітрям з моїм татом. Їй не хочеться прибирати бруд за батьком, стежити за ним і не хоче жити під одним дахом з таким, як він.
Я тепер не знаю, що робити: залишуся з батьком – дружина від мене піде. Поїду з Настею – тато сам з таким способом життя не протримається довго. Кого обрати: дружину, чи батька?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
