fbpx

Мама з бабусею викликали вантажну машину і рушили в дорогу. У квартирі не було нічого. Взагалі нічого. Ні меблів, ні штор, ні кухні, ні змішувачів. Навіть лінолеум в одній з кімнат було знято і вивезено. Мама подзвонила Юрі. – Ти впевнена? – брат був вельми здивований.- Я на роботі був, речі збирали Наталя і її двоюрідний брат з товаришем

Коли брат одружився, мама якраз перебралася до мене, допомагати з дітьми. Постало питання з житлом. Орендувати? А навіщо платити чужим людям, якщо можна попроситися до мами?

І ось вони живуть там уже три роки. Не сплачуючи ні копійки. Удвох в двокімнатній квартирі. Мама там навіть не з’являлася, щоб не бентежити дружину Юри, Наталю. Сама колись з бабусею жила, тому не бажала невістці такої ж участі.

Тимчасовий притулок швидко перестав сприйматися таким. Юра з Наталею поміняли замки, і з ентузіазмом розпочали ремонт.

– Не треба, я сама потім зроблю, – несміливо заперечила мама.

– Ми для себе! Ми б орендоване житло відремонтували – нам же жити! – посміхнулася у відповідь Наталія, трьома реченнями завоювавши симпатію і звання милої дівчини.

– А потім квартиру купимо, з’їдемо, все тобі залишиться, на добру пам’ять від нас, – додав Юра.

Вони пофарбували стелю, переклеїли шпалери і поміняли лінолеум. На тому ремонт і закінчився. Але мама і цьому була рада. Хоча і не бачила, як змінилася її квартира.

– Батьки кухонний гарнітур замовили, мама з розмірами наплутала. А на Вашу кухню підійде. Треба? Безкоштовно! Юра сам все збере. Красота буде! – подзвонила Наталя.

– І матеріал хороший, не фанера з тирсою, а добротне дерево. – Краса! Сучасність! Стиль! – вмовляла Юркова дружинонька.

– Добре. Якщо тобі так хочеться, – так в маминій квартирі з’явилася нова кухня. Крім кухні, вони прикупили передпокій, спальню, стільці на металевий ніжках.

Мамині меблі були відправлені ​​на смітник. Потім прийшла черга до сантехніки: унітаз, змішувачі, труби, лічильники.

Мама раділа, які ж Наталя з Юрою хороші! Навіть намагалася допомогти їм грошима, від яких вони гордо відмовилися, завівши стару пісню:

– Ми для себе робимо! І на орендовані все б в порядок привели. Нам же жити! Потім все тобі, на знак вдячності!

Балкон в маминій кімнаті був пересклений:

– У мене двоюрідний брат цим займається, знижку хорошу зробив, зовсім недорого вийшло. Зате який красивий балкон став! Ми не тільки для себе, але і для Вас стараємося! Не чужі ж люди! – захоплено щебетала Наталя.

Квартиру вони так і не купили. Бабуся занедужала, вони з мамою домовилися жити разом. Якраз мій молодший син вже трохи підріс. А якщо Наталя і Юра такі чудові, то було вирішено виділити їм бабусину квартиру. І не просто виділити, а офіційно передати у власність їх сім’ї.

Юру посвятили в прийдешні плани. З Наталкою обговорили переїзд: вони до бабусі в однокімнатну, бабуся до мами в двокімнатну. Зрозуміло, їм було розказано і про долю квартири, в яку вони поїдуть жити: дарча на Юру, далі нехай самі розбираються, хто буде власником.

Наталя ледь не плaкала. Вона дякувала мамі, за можливість пожити не сплачуючи оренду. Вона обіймала бабусю, обіцяючи не затягувати з правнуком або правнучкою. На такій радісній ноті всі стали збирати речі.

Перевалочний пункт був влаштований у мене вдома. Мама, бабуся і її речі чекали моменту, коли Юра з Наталею поїдуть в майже свою квартиру.

– Ми збираємо речі! Велике спасибі! Низький уклін! – як слід порозпинавшись, Наталя прокашлялася і почала мову про обставини, що змінилися:

– Раз у нас своя квартира, то ми дещо з собою заберемо. Юра сказав, що у бабусі все старе. Ви не проти?

Мама дала добро. Як вона подумала: ну, ліжко заберуть. Шафу. Стільці. На перший час.

– Ми з’їхали! – радісно сповістила Наталя через кілька днів.

Мама з бабусею викликали вантажну машину і рушили в дорогу. У квартирі не було нічого. Взагалі нічого. Ні меблів, ні штор, ні кухні, ні змішувачів. Навіть лінолеум в одній з кімнат було знято і вивезено. Мама подзвонила Юрі.

– Ти впевнена? – брат був вельми здивований. – Я на роботі був, речі збирали Наталя і її двоюрідний брат з товаришем. Ще не розпаковано нічого. Зараз подивлюся і назад відправлю. З Наталкою сам поговорю. Через чотири години до маминого під’їзду під’їхала газель.

Вивантаженням керував Юра з роздряпаним обличчям. Це Наталі не сподобалося, що її чоловік вирішив зробити повернення.

– Бабцю. А давай ти не будеш нічого переписувати? Нехай квартира на тобі так і залишиться, – попросив Юра, розчарований скнарістю дружини, допоміг зібрати меблі і поїхав на нове місце проживання.

Брат розлучився через чотири місяці після переїзду. Наталя його не пробачила за те, що вона просто так три роки горбатилася в квартирі свекрухи, купувала меблі, а її виселили в бабусину однокімнатну квартиру, ще й обманувши з офіційним оформленням власності. Тому розлучення і дівоче прізвище. «Мила дівчинка» виявилася зовсім і не милою.

Мені було б шкода Наталю, якби не одна обставина: вона вчиться на п’ятому курсі. І за весь час шлюбу не пропрацювала жодного дня. Так що все було куплено на гроші Юри.

Так їхня сім’я розпалася, не витримавши навіть на початках дрібних побутових проблем.

Фото ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page