fbpx

Мамо, припиніть це! – не витримала вже Юлія. Слухати таке за святковим столом вона вже більше не могла. Але то був лиш початок “свята”. Далі стало ще цікавіше

Ігор та Юля разом уже п’ять років. Вони познайомилися на ковзанці. Дівчина була звичайною студенткою, а чоловік уже встиг твердо стати на ноги та відкрити свою фірму.

За два місяці після знайомства вони розписалися. Жили на орендованій квартирі, а через півроку взяли іпотеку. З рідними практично не перетиналися, адже усі жили далеко.

Через якийсь час Юля почала нудитися:

— Я так за мамою та сестрами сумую. Може, відзначимо разом Новий рік?

– Чудова ідея. Тоді й моїх запросимо? – Запропонував Ігор.

– Здорово! Думаю, надовго не затримаються, у всіх робота, та й добиратися до нас неблизько.

Загалом, вирішили разом відзначити та перезнайомити рідню. Прикрасили ялинку, закупили подарунки та почали потихеньку готуватися до свята. Вони дуже сподівалися, що все пройде чудово, і гості залишаться задоволені. Заздалегідь позичили у друзів надувні матраци, щоби організувати спальні місця.

Приїхати родичі мали 31 грудня. Спочатку приїхала мама Ігоря з дідом та з гітарою. А за півтори години прибула рідня Юлі. Маленький племінник репетував так, що вони навіть привітатись не могли. Ближче надвечір почали подавати на стіл страви, хоча не встигли познайомитися. Передноворічна метушня закрутила всіма, тож почали знайомитись вже за столом.

Усі взялися пригощатися. Свекруха почала чіплятися до кулінарних здібностей невістки:

– У цей салат треба було кукурудзу покласти, було б смачніше!

– Не говоріть чого не знаєте! Не потрібна там кукурудза, я доньці рецепт салату скидала! – заступилася за Юлю мама.

Жінки почали з’ясовувати стосунки між собою та обговорювати інші, важливіші, теми. А дід не втрачав можливості – він залив за комір добряче і почав усіма командувати. Старші сестри Юлії хотіли б наговоритися, але маленька племінниця Юлі заважала їм.

Куранти! Усі ухопили наповнені келихи і побігли видивлятися салюти за вікном. Від шуму прокинувся молодший племінник і почав волати на все горло. Коли заспокоївся, Катя, сестра Юлії, посадила його за стіл. А дід уже дійшов до кондиції сповзаючи під стіл — потяг за куточок скатертини. Усі тарілки, блюда, пляшки з гуркотом полетіли на підлогу!

Юля дивилася і не розуміла, як вони на це  підписалися. Мами спільної мови і досі знайти не можуть, сестри сперечаються щодо виховання дітей, а на Юлю з Ігорем ніхто не звертає уваги. Дід намагався грати на гітарі, але кількість вжитогр йому заважала. Діти волали. Ігор сидів з опущеною головою і, мабуть, думав про те, що і його дружина.

– Мамо, перестаньте! – раптом не витримала Юля.

– Юлечко, як ти можеш підвищувати голос на матір? — пожвавішала свекруха.

— А ви не втручайтесь у наші розмови з дочкою. Ми без вашої допомоги розберемося!

Жінки продовжили перемовлятись між собою, але мило посміхалися. Катя носилася по всій квартирі за сином, який почав розмальовувати шпалери в спальні. До другої години ночі тривало це випробування під назвою “сімейне свято”.

Всі лягли спати, а господарі вдвох почали наводити лад. Вони мовчали, ніби вибачалися один перед одним за цю безглузду ідею. Коли все було прибрано, вирушили спати на надувному матраці, який, між іншим, був призначений для гостей. Ваня всю ніч плакав, а дід нестерпно хропів.

1 січня ближче до вечора всі роз’їхалися. Юля з Ігорем накрили стіл,та вирішили зустріти Новий рік наново.

— Тепер відзначатимемо Новий рік удвох. Ну, їх ці сімейні свята! – сказав Ігор.

– Або втрьох, – усміхнулася Юля і простягла чоловікові тест із двома смужками.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page