Я дуже рано вийшла заміж і вже в 20 мала двох дітей. Так уже доля моя склалась, що я сама їх виростила, мені ніхто і ніколи не допомагав. Чоловіка мого дуже рано не стало, я була сиротою. а його батьки мене так і не прийняли, адже хотіли бачити біля свого сина заможну пані, а не сирітку без приданого.
Моя дочка вийшла заміж у 30 років, у неї є робота, чоловік хороший. Дуже щаслива за неї, адже її дім будинок – повна чаша. Маю я і двох онуків, яких дуже і дуже люблю.
Ми завжди жили дружно і ніколи між нами непорозумінь не було. Донька на гостину приїздила зі Львова до мене, а я до неї їздила, коли хотіла заблукати вуличками старого міста.
Усе змінилось нещодавно. Напевне. від усього цього я занедужала. Спочатку, ніби й нічого, сама могла впоратись і допомоги не потребувала, але чим далі, тим гірш. Мусила донці телефонувати, аби вона мене забрала на деякий час, адже мені просто лячно було самій у квартирі залишатись. І син мене до себе за кордон кликав, але куди мені, тут аби хоч до доньки живою дістатись.
Спочатку донька узяла відпустку і не відходила від мене. Саме дякуючи їй і спеціалістам, яких вона познаходила я стала потихеньку одужувати. Як тільки моя дитина побачила, що я одужала, так і вийшла на роботу. І все добре, але чомусь вона вирішила, що віднині я можу піклуватись про онуків.
Іде зранку і залишає мені цілий список завдань:
— Лікар казав тобі рухатись потрібно, тож зроби. оце, ось це і оце. Відведи дітей туди, забери звідти, домовся про це, а поки чекатимеш забіжи он туди.
І от такі списки щодня. Я дуже вдячна своїй дитині за допомогу, але з таким обсягом завдань просто з ніг валюсь. а коли не встигаю, вона ще й не задоволена:
— Мамо, ти відколи у нас, аж помолодшала. Правильно кажуть, що рух, то життя. Не прибідняйся і темпу не збавляй. Ти мені здорова потрібна.
Я б уже давно поїхала назад додому, але тут ще проходжу певні процедури, тому просто не можу. Уже не раз говорила з донькою, пояснювала, що вік у мене не той, аби аж так бігати, але вона мене не чує. Все про те, що я рухатись повинна повторює. Розумію, що якщо поїду, стане мені знову гірш, без отих процедур, але й тут уже е витримую.
У мене прекрасна дитина, але ж як пояснити. що я уже не така молода і здорова, аби літати містом з двома дітьми.
14,11,2022
Головна картинка ілюстративна – pexels.
