fbpx

— Мамочко я нарешті додому повертаюсь. Куплю собі квартиру. Сил уже немає на чужині бути, – сказала Маринка довірливо. А у відповідь почула таке, що аж ноги підкосились

— Мамочко я нарешті додому повертаюсь. Куплю собі квартиру. Сил уже немає на чужині бути, – сказала Маринка довірливо. А у відповідь почула таке, що аж ноги підкосились.

Була колись у Маринки донечка. Дівчинка – сонечко, але нездорова з народження. Чоловік почувши вирок лікарів просто втік, а вона мов риба об лід. Малій потрібне було особливе харчування, а ціни на тиждень 2000. Де у селі ті гроші узяти? Обійняла місячну донечку і ковтаючи сльози подалась на заробітки.

Спочатку в Польщі, а потім в Італії наймитувала. Усе зароблене передавала матері для донечки. Але… Не прожила її маленька і трьох років.

Ридала Маринка і вже геть квиток додому купила, та матір зупинила.

— Нічого уже не змінити, а жити, як тут будеш? За, що?

Так і залишилась маринка на чужині на цілих п’ятнадцять років. Усе зароблене матері на зберігання передавала і економлячи кожну копієчку мріяла про власний дім.

— Мамочко я нарешті додому повертаюсь. Куплю собі квартиру. Сил уже немає на чужині бути, – сказала Маринка довірливо. – Я там підрахувала, що на квартиру вистачити повинно, ше й на ремонт залишиться.

Повисла довга і неприємна пауза.

— Я не зрозуміла, про які ти там гроші говориш?

Маринці аж ноги похололи після тих слів.

— Мамочко! Я ж п’ятнадцять років щомісяця вам на зберігання кошти передавала. Де вони, мамо.

— Ой, ти доню не сердись. Я думала ти там і жити залишишся… Я брату твоєму на квартиру гроші позичила. Ну він же віддасть колись…

Маринка більше нічого не чула. сльози затулили увесь світ. Подзвонила до Степана і рішуче попросила до наступної середи повернути кошти.

— Ти сестро про, що говориш? Ніяких грошей у тебе не брав. І взагалі, що це за розмови такі? Ти, що думаєш, як я твій брат то усе пробачу. Ні чути не бачити після таких закидів тебе більше не хочу.

Маринка і досі за кордоном. З родиною спілкування припинила вже давно. А нещодавно до неї долетіла недобра звістка – брат занедужав. Аби урятуватись продав квартиру і вклав усі гроші у власне здоров’я, але марно. Дуже просить знайомих, аби Маринка узяла трубку коли він телефонуватиме, бо має до неї серйозну розмову.

А Маринка ні чути ні бачити його не хоче. Хай сповідається де -інде. А вона його простити не може.

Автор Анна К.

Спеціально для intermarium.news. Передрук без згоди автора заборонено.

You cannot copy content of this page