– Дзвонить мені в п’ятницю Віка – молодша сестра чоловіка! – розповідає тридцятисемирічна Ірина своїй подрузі. – Я навіть очі протерла, коли побачила, що дзвінок від неї. Не ті, у нас з нею стосунки, щоб базікати по телефону. Звичайно, я відразу зрозуміла, що це не просто так, особливо коли почула її єхидний голосок. Відчуваю від задоволення її аж розпирає. Питає мене – ну що, як настрій? Знаєш новини, профукали ви мамину квартиру?
Зовиця, за словами Ірини – інтриганка і заздрісниця вісімдесятого рівня, при цьому улюблена дочка свекрухи. Для своєї Віки свекруха готова на все. Для старшого сина мати таких глибоких почуттів не має. Багато років тому, коли ще був живий батько, вони подарували Віці на двадцятиріччя шикарну двокімнатну квартиру, яку свекруха отримала в спадок.
А її син Кирило, мій чоловік, в тому ж році на своє тридцятиріччя отримав від матері з батьком краватку і дешеві запонки, при тому, що костюм з сорочкою він надягав лічену кількість разів, включаючи шкільний випускний.
При цьому для батьків, Кирило завжди летів на допомогу вдень і вночі. Ледь що, ці люди дзвонили Кирилу, бо до дочки не було ніякого сенсу дзвонити.
– Зате Віка багато років живе у власній квартирі, тоді як ми з двома дітьми житло орендуємо, – розповідає Ірина.
Втім, до честі свекрухи треба сказати, що сина вона в підсумку теж не образила. Після того, як три роки тому вони похopнили батька, вона несподівано оформила дарчу на Кирила – подарувала двокімнатну квартиру, в якій живе зараз сама, з умовою, що для неї нічого не зміниться, і «син дасть дожити в своєму кутку».
– Чесно кажучи, я була в шoці від її вчинку! – розповідає Ірина. – Не очікувала! Хоча свекруха завжди говорила, що ось, та квартира – Віці, а ця – вам. Всі роки шлюбу я це чула і не вірила – собака гавкає, вітер носить. А вона раптом пішла і зробила щось для сина …
Вікторія була тоді у нестямі від злості, але виступати і качати права, вона не посміла.
Батьківська квартира завжди їй подобалася більше власної, чому – загадка. Квартири абсолютно рівноцінні, плюс для квартири Віки батьки зробили недешевий ремонт, так що там навіть краще. Про своє житло старі так не подбали. Мати, бачачи настрій дочки, кілька разів пропонувала Вікторії помінятися, але та відмовилася.
– Свекрусі так хотілося зробити все для неї однієї! – зітхає Іра.
… Мамин щедрий подарунок вийшов боком Кирилу. Свекруха відразу повідомила рідним, знайомим і рідним знайомих, що тепер вона бoмж, бо єдину квартиру, в якій живе, віддала синові.
– Тепер залишається сподіватися на його порядність! – розписувала вона всім зустрічним. – Щоб син та невісточка не вигнали на вулицю на старості років. А то куди ж мені і йти, нікуди. Все їм віддала …
– Мамо, ну навіщо ти так говориш? – кожен раз щиро турбувався Кирило, коли до нього доходили ці розмови. – Хто тебе вижене, ти в своєму рoзумі?
– А що я такого сказала? – лагідно запитувала свекруха, смиренно опустивши очі. – Що квартиру вам віддала? Що ви тепер там господарі, а я ніхто? Що в будь-який момент можете мене на вулицю виставити? Так це правда …
Але це ще не все. По кілька разів в день мама почала нагадувати синові про подарунок.
– Дзвонить вона Кирилу на роботу з якоюсь нісенітницею, він говорити не може, – розповідає Ірина. – Передзвонює через годину, а там – «Ось, я вам квартиру подарувала, а ви розмовляти не хочете, відповісти матері не можете» … І так не один раз, не два – постійно! Дістала вона Кирила з цією квартирою! Враховуючи, що ми в ній не живемо, а тільки податки та комуналку платимо .
– Віка дзвонила! – повідомила Ірина чоловікові. – Що там у вас сталося, розповідай!
– Так? Ну … не знаю … Нічого не сталося …
– Слухай, ти мені не темни! Я ж тебе знаю! – Ірина приступила до допиту Кирила.
– Так я повернув матері квартиру назад! – врешті-решт зізнався чоловік. – Як? Дуже просто – пішов і оформив дарчу на неї. Сил більше немає ніяких все це вислуховувати!
Дістала. Жбурнув їй папір сьогодні, нехай подaвиться своєю квартирою. А ми іпотеку візьмемо! Своє купимо! Чужого нам не треба!
Він у тебе нормальний взагалі, чи як? – обурюється найкраща подруга Ірини, з якою вона поділилася ситуацією. – Гарний жест, зробив – повернув подарунок матері назад. А про сім’ю подумав взагалі? Іпотеку він візьме, насмішив! З яких таких доходів? Йому сорок два роки, що ж до сих пір не взяв? У подруги самої іпотека, тому вона знає, що говорить.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
