– А що їм усім треба?
– Ну… по-різному. Питають, що роблю, чи вийду гуляти, пропонують сидіти разом в автобусі на екскурсії, на технорамі зі мною в парі бути. Міша запитав, чи не важкий у мене на завтра портфель, хотів зайти за мною перед школою.
– Слухай, а чим ти їх чіпляєш, а? Розкажи, мені вже самій цікаво! Чому до тебе вічно така черга стоїть, як за морозивом у моєму дитинстві?
– Тобі навіщо це? У тебе тато!
– Чисто теоретично. Вивчаю людей.
– Ну ок, розповім. Просто хлопчики – це такі люди, що їм весь час треба, щоб їх хвалили. Це як по голові погладити, тільки без рук. Навіть найпотрібніший хлопчик щось робить добре. Рівняння вирішує, наприклад, або на фізкультурі найдальше стрибає, чи танки малює красиво. А йому про це ніхто ніколи не говорить крім мами. А я завжди говорю. Мені не шкода, і це ж чесно. Не всі вміють красиво малювати танки і добре стрибати у довжину. Я захоплююся цим вголос!
– Ну це і з дівчатками напевно так. І з дорослими теж.
– Цього я не знаю. Ти про хлопчиків запитала. Ще не можна бути крутішою від хлопчика – ось прямо в усьому. Хлопчик повинен себе відчувати крутим завжди.
– Ну і як ти реалізуєш цей принцип на тхеквондо? У всіх твоїх пацанів зелений пояс, у тебе синій. Ну і об’єктивно ти там крутіша за всіх в групі.
– Ай… – Маша поблажливо махає рукою – Це ж хлоп-чи-ки!!! Я їм сказала, що з поясом мені випадково пощастило на атестації. І коли у мене виходить когось із них у спаринг забороть, я потім кажу, що мені було так страшно! Кажу – я заздалегідь тебе так боялася, що спаринг виграла від страху!
– Брешеш, інакше кажучи?
– Не брешу!! Я завжди боюся: рушиш не туди, промахнешся – зламаєш ще що-небудь, вони так погано блоки ставлять! Бо прогулювати не треба тренування. Ну і ще годувати хлопчиків треба.
Вони, знаєш, прямо яксь дуже залежать від цього. Якщо хлопчик знає, що у нього вдома буде смачний суп зі сметанкою – навіщо йому йти кудись гуляти з іншими хлопчиками або дівчатками? Мені здається, вони і одружуються для цього зі своїми дружинами, коли виростуть. Тому я завжди пригощаю – на перерві, на прогулянці. Ви ось з татом смієтеся, що я завжди ношу з собою багато їжі завжди, але мені потрібно. Я сама весь час їм і хлопчиків годую.
– Ну це я вже чую який рік від тебе, що треба чоловіка годувати. Це я зрозуміла. Годую на всякий випадок всіх підряд великих хлопчиків, хоча не планую нікого завойовувати.
– Нема чого тобі завойовувати. У тебе тато є. І одне я ще у тебе підгледіла, розповісти?
– Звісно. Що саме?
– Не можна чіплятися з розмовами, коли хлопчик втомлений або голодний. Треба, щоб він поїв і помовчав. Ну знаєш, коли вони тупо в одну точку дивляться? Це вони не туплять, а відпочивають. Хлопчики не можуть стільки розмовляти, стільки дівчатка. Їм іноді треба помовчати, подумати про всяку хлопчачу важливу нісенітницю. Ти правильно робиш, що до тата не лізеш відразу після його роботи зі всякими там лічильниками води і репетитором.
Я тільки що в стрічці бачила рекламу: 4-денні курси, як бути затребуваною дівчиною і вийти заміж. Коштують дорого. Я їм зараз обламаю весь бізнес, відчуваю.
Запишіть: хвалити, годувати, не тріщати без угаву, не бути крутішою. І всі женихи – ваші. Ноги від вух не обов’язкові, забийте, у Маші найзвичайніші ноги, значно довші бачили. Але її 8-10-річні друзі готові ночувати у нас під дверима.
Автор: Галина Созанчук.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
