fbpx

Марина не була вже вкрай наївною, рахувати вміла. Знала, скільки приготувала, а скільки залишилося. Зауважила, що з морозилки почала зникати їжа. Спочатку подумала, що сама десь прорахувалася, коли робила голубці

Після виходу на роботу з відпустки по догляду за малечею, у Марини постійно не вистачало часу. І якщо раніше вдома завжди була свіжоприготована їжа, то зараз Марина готувала про запас на кілька днів, щоб і на роботу було що взяти і ввечері чим повечеряти. А щоб їжа не забирала багато часу у будні, на вихідних вона заготовляла напівфабрикати: заморожувала котлети, голубці, пельмені, сирники, вареники та багато чого іншого. Заготовляла вона не відразу весь «комплект», а в міру використання.

Якось свекруха висловила припущення, що з виходом Марини на роботу, у них, напевно, немає нормальної їжі і харчуються вони казна чим. На що Олексій, з гордістю заявив своїй матері, що дружина у нього розумниця, заготовляє наперед напівфабрикати і харчуються вони добре. А свекруха не любила довго затримуватися біля плити, тому в неї завжди не складалося з їжею. І тут вона раптом збагнула, навіщо готувати її, коли з цією місією, зі слів Олексія, досить непогано справляється Марина. Почала здалеку:

— Добре тобі, Маринка тебе балує смачненьким. А мені хоч би хтось котлеток посмажив. От виховуєш вас, виховуєш, а як на ноги станете, то вже вам мати й не потрібна.

Олексієві стало соромно, що він так добре харчується, а матуся живе без котлет. Увечері він скромно попросив Марину посмажити кілька котлет і для його мами та розповів їй про розмову з нею. Марина пошкодувала жінку, посмажила і для неї кілька штук.

Наступного разу він скромно попросив для мами сирників. Потім голубців. Потім це просто увійшло в звичку і Марина кожні вихідні почала готувати порцію й для свекрухи, а Олексій відвозив все матері. Спочатку жінка раділа, що син привозить їй смакоту, а потім почала вважати, що він просто зобов’язаний годувати матір. І знову тиснула на жалість:

— Ось ти, синочку, щодня їж, а матері, немов собаці, кинеш шматок у вихідний день і не думаєш, чим я тут харчуюсь. Ростила тебе, виховувала, ночами не спала, відмовляла собі в усьому, а ти добре влаштувався у жінки під крильцем і тобі начхати, як живе мати.

Олексій чудово розумів, куди вона хилить і спробував з нею посперечатися:

— Мам, ну ми працюємо цілий день, а ввечері ще треба зробити якісь хатні справи і встигнути трохи відпочити. А ти сидиш вдома, можеш і сама собі щось приготувати. На шопінг і подружок у тебе сил та енергії вистачає, а на приготування їжі — ні?

— Все зрозуміло. Нічого мені не треба. Тільки й чекаєте, коли я віддам Богові душу. Йди додому, синочку. Що тобі про матір думати.

І демонстративно схлипнувши, відвернулася від сина. Олексій стояв розгублений і не знав, що йому робити. Начебто хотів як краще, а вона знову незадоволена. Він вирішив запитати в неї прямо:

— Мамо, ну що ж я маю зробити? Кинути роботу, щоб тобі готувати?

А мати тільки й чекала на це питання. Зі скорботним виглядом вона сказала:

– Не треба кидати роботу. Бо чоловік повинен забезпечувати сім’ю. Я сама можу собі все приготувати. Просто у Маринки такі смачні котлетки, та й голубці. Я розумію, що у вас немає часу, щоб готувати старій матері. Я могла б і сама посмажити собі котлетки, просто в мене їх немає. А такі, як у Маринки, я робити не вмію.

Олексій чудово зрозумів її натяк. От тільки, як сказати Марині, що мама хоче, крім готової їжі, ще й її напівфабрикати. Йому було соромно за поведінку матері, але протистояти їй він не вмів. Тому взявся потай виносити їжу з морозилки. Вранці візьме і перед роботою матері завезе.

А Марина не була якась безголова, рахувати вміла. Знала, скільки приготувала, а скільки залишилося. Зауважила, що з морозилки почала зникати їжа. Спочатку подумала, що сама десь прорахувалася, коли робила голубці. У неї кожен пакетик був порційний. Потім повторилася така ж сама історія з іншими продуктами. Жінка вирішила вияснити, що відбувається і поговорити зі своїм чоловіком. Олексій у всьому зізнався.

Марина розсердилася на чоловіка та на свекруху, за те, що вони змовилися у неї за спиною і вирішила прикрити їм цю лавочку. Перевела чоловіка на супи, щоб знав, як потай виносити з дому їжу. А свекрусі жінка вирішила нічого не казати, просто перестала з нею розмовляти.

Марина з Олексієм потім помирилися і все в них налагодилося, але свекруха залишилася без смачних котлеток і голубців. Ось так хитрість зіграла проти неї.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page