Я не питаю для чого потрібні подруги, я знаю для чого. Коли в тебе скривджене серце і ти просиш про останній ковток червоного, вона витягує своє зрубцьоване і каже: «Ти пам’ятаєш ось цього сина вождя племені? Я мала ходити в спідниці з трави і з кулком в носі. То яка в тебе проблема?». І вже поминки перетворюються на веселий огляд кунсткамери.
Мене покинув Дмитро, великий педант і акуратист, дуже любив порядок моїми руками, проте не любив лікті на столі. Прожила я з ним довгі три роки, за які багато чого дізналася про себе негативного і обросла комплексами мов капуста. Ні до, ні після нього, в моїй квартирі не було так чисто. А далі я жила з сімейством павуків за холодильником.
Але ця розповідь про Віку, про подругу. Це подяка подрузі, це присвята всім подругам. Тим, хто дзвонить тобі і шепоче в трубку: «Приїдь, не пожалієш», а далі ти спостерігаєш, як твій акуратист з хусточками в кожній кишені дивиться в рот дівчині, яка його витирає просто рукою. І ти просто фізично відчуваєш його розчарування.
Подрузі, яка з кожної своєї сердечної пригоди робить висновки для тебе:
– Він той лисуватий адміністратор з того магазинчику. Запросив на дачу. Я їду вся в каблуках і помаді, а він мені сапу в руки і я цілий день знайомилася з бур’яном і городиною, а не батьками. Сказав, що буду доброю ґаздинею, але ще треба вчитися, тому ніколи не їдь з ним на дачу.
– Менеджер з побутової техніки має пунктик щодо колишніх. Його в якийсь день накриває і він робить обдзвон чи яка ще вільна. Тепер я перша в списку.
Подрузі, якій я часто забуваю подякувати, що вона є в моєму житті. Хоч вона й не приходить до мене, коли у мене простуда, каже, щоб я тримала свої бацили при собі, а як стане гірше, то тоді так, приїде зі швидкою.
Подрузі, яка побувала в усіх перукарнях міста і так і не знайшла нормального майстра, але точно знає до кого не йти. Подруга, яка збирає гроші на лазерну епіляцію і тринькає їх з тобою, бо вас двох накрила зневіра.
Подруга, яка з фрази на день народження «Будь щаслива», будує цілий всесвіт добра, світла і краси.
Подруга, яка розділена морем, часовими межами і культурою, дзвонить до тебе і питає чи все у тебе добре. А здається, що вона поруч з тобою на кухні. Дякую!
Фото ілюстративне.
