Навіть буде ще романтичніше, попрошу маму знімати все на телефон, тому вирішила, що все має бути в дорогому ресторані.
Нарешті настав довгожданий день, Роман запізнювався, ми вже встигли замовити, батько вже кинувся їсти, бо з дороги. Я пояснювала мамі, як правильно знімати, щоб вийшов гарний ракурс.
Нарешті Роман прийшов і почало відбуватися щось дивне. Мама сполотніла, тато мало не подавився їжею.
Роман мовчки посидів хвилину, а тоді обернувся до мене і сказав:
– Твої речі зібрані і чекають на тебе. Прощавай.
Я не розуміла, що відбувається, не знала, чи бігти за Романом чи допомагати мамі з татом.
– Стій тут, – строго сказала мама,- Це ж треба, яка земля кругла.
Більше ніякої інформації я від них не отримала, вони приїхали під будинок Романа, мої валізи стояли на коридорі, я не стала перевіряти, чи все на місці, а взяла все і поїхала додому.
Довгі дні я не розуміла, що ж сталося, адже ми любили один одного, планували життя разом, а тут просто все перевернулося з ніг на голову.
Я писала Роману, щоб все мені пояснив, бо батьки мовчать, але він сказав, щоб я розпитала маму і вона все пояснить.
Мама відмовлялася говорити, казала, що це все було давно, що я не зрозумію нічого, що так просто сталося. Я наполягала і нарешті вона мені розповіла історію від якої я просто не можу прийти до тями.
Мої батьки найдобріші в світі люди і я не розумію, чому так сталося.
Так, я знала, що мій тато мені вітчим, але я вважаю його татом, як і він мене, він ніколи мені кривого слова не сказав, я не вірю, що він міг так вчинити з власним сином. Так, Роман виявився його сином.
Мій батько мав родину, дружину і сина Романа. Щаслива сім’я, але потім зустрів мою маму і вони закохалися. Мама не захотіла бути другою і сказала, що він має зробити правильний вибір і тато вибрав маму і мене.
Мама Романа чомусь не змогла впоратися з таким поворотом і її не стало через якийсь час.
Тоді тато й наполіг аби Романа виховувала його бабуся і дідусь, бо квартира ж була татова, його бабусі.
Хлопчика забрали дідусь і бабуся, а тато продав квартиру і ми переїхали в інше місто, де купили іншу, жили щасливо, в достатку і радості. Мої батьки були прикладом для мене щасливої родини, я мріяла, що теж матиму в своїй родині такі теплі стосунки.
Я певна, що тато виплачував аліменти на Романа, та й непогано йому жилося з рідними бабусею і дідусем, які його дуже любили. Він мені сам розказував, що вони були у нього найкращі у світі.
Я написала Роману, що мама мені все розказала і я співчуваю, що у нього все так вийшло, але він ріс в любові і його тато ростив в любові мене. Тому для чого з цього роздувати таку подію, навпаки, тепер мій тато стане йому подвійним татом.
– Тато навіть радий, що ти станеш йому знову сином, – написала я йому.
Але Роман у відповідь такого написав, що я це точно татові не покажу і не скажу. Каже, що йому дуже хотілося його підтримки і любові, що він сумував за ним і чекав його, що всі мали батьків, але не він, що його дражнили через це. Ще написав аби я забула його номер і він мене заблокує, а ще, що я така ж, як моя мати.
Я не розумію, чому він це пише в такому тоні, адже він мене любив, значить і маму мою полюбить і пробачить. Все ж налагодиться та й усе, просто варто усім поговорити та пробачити один одного.
Як мені переконати Романа зустрітися з моїми батьками і все залагодити? Що підкажете?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
