Я у стосунках із хлопцем трохи менше року. До того, як ми вирішили пожити разом перед весіллям, я вважала його ідеальним і була закохана по самі вуха. Проте два місяці спільного життя повністю мене виснажили, і я вже починаю шкодувати, що поспішила оголосити про наші заручини родичам та знайомим.
Проблема наших стосунків навіть не в сварках, які трапляються у кожної пари, а в абсолютно дивних вимогах мого хлопця. Як на мене, він зациклений на застарілих нормах, які зовсім не відповідають сучасному суспільству, де і чоловік, і жінка можуть однаково брати участь у забезпеченні сім’ї.
Моєму нареченому дуже подобається, як я готую, і тому він наполягає, щоб я завжди це робила.
Причому він відмовляється їсти щось розігріте або приготоване наперед. Неважливо, чи я втомлена після роботи, чи маю на це настрій — на його думку, я завжди повинна його нагодувати чимось смачним.
Загалом, я люблю готувати, і мені приємно бачити, як він із задоволенням їсть приготовану мною їжу. Але я б не робила з цього проблеми, якби він не просив мене вставати в будні на три години раніше, щоб приготувати йому сніданок перед роботою.
Мені здається, що будити мене о 6-7 ранку — це прояв неповаги. Він відмовляється сам заварити собі вівсянку чи приготувати яєчню, наполягаючи, що «з давніх-давен приготування їжі було жіночим обов’язком». Як на мене, це вже якась проблема. Адже я ж йому не кажу, що забезпечення жінки — це теж «давній чоловічий обов’язок», тому я маю звільнитися з роботи і жити за його рахунок.
Крім того, що я просто хочу поспати довше, моя робота вимагає від мене повноцінного сну. Якщо я не висплюся, моя продуктивність падає, і це відображається на зарплаті. Після того, як він будить мене о 6-й ранку, я вже не можу нормально заснути після приготування сніданку, і йду на роботу сонна.
Останнім часом ми часто сваримося через це. Ситуацію ускладнює його мама, яка звикла здувати з нього порошинки й виконувати будь-яку його забаганку. Саме вона привчила його до думки, що готування — це суто жіночий обов’язок, а кожен прийом їжі повинен складатися лише зі свіжих страв.
Але ця жінка жодного дня в житті не працювала, на відміну від мене, тому я не вважаю за доцільне нас порівнювати.
Невже дорослий чоловік не може сам собі посмажити яєчню чи заварити кашу? Мені здається, якби він справді любив і поважав мене, то зміг би навчитися готувати сніданок самостійно…
