fbpx

Мій чоловік ще при знайомстві сказав, що має дуже цікаві стосунки з батьками. Я тоді не надала значення його словам, та й нащо мені тоді були його мама і тато. Але ось ми вже третій рік у шлюбі, маємо доньку і нарешті значення його слів до мене таки дійшло

Мій чоловік ще при знайомстві сказав, що має дуже цікаві стосунки з батьками. Я тоді не надала значення його словам, та й нащо мені тоді були його мама і тато. Але ось ми вже третій рік у шлюбі, маємо доньку і нарешті значення його слів до мене таки дійшло.

Три роки нашого шлюбу і таке враження. що батьки чоловіка йому зовсім не батьки, а друзі якісь, ну їй Богу. Спочатку мені такі відносини навіть подобались, бо ніхто до нас не втручався. Ми орендували квартиру, тато і мама мого чоловіка заходили до нас на гостину.

Ми могли разом вибратись кудись погуляти, в кіно, чи по магазинам пройтись. Я сприймала його маму не як свекруху, а як подругу, так само і батько став мені хорошим приятелем.

Але роки йдуть у нас з’явилась донька маленька, а батьки. як були друзями, так і залишились. тобто, якщо моя мама з останніх сил і фінансів нам допомагає, то ось батьки чоловіка ніби не розуміють, що потрібна нам поміч.

А нещодавно я у стаціонар з донею потрапила. Кошти потрібні чималі, я в декреті, чоловік за оренду заплатив, кілька разів в аптеку збігав і все, хоч плач. Мама моя навіть позичила у подруги для нас кілька тисяч, а мама і тато чоловіка відвідали і поділились радістю – їдуть на відпочинок в Карпати.

Читайте також: Зустріла свою рідну бабусю по мамі на ринку. Думала оминути, але куди там, побачивши мене прямо підбігла і узявши за руку почала швидко швидко говорити. “Ну не можна так, доню. Вона багато помилок наробила, але хто із нас святий. Я простила і ти її пробач”

Показали мені готель у якому зупиняться, розповіли що колись там були, побідкались, що ціни злетіли, поцілували на прощання і вийшли. А я там і залишилась стояти з трьома бананами, що вони нам привезли. Все!

Коли ж я їх наздогнала і розповіла про нашу плачевну ситуацію, то почула співчуття і щире занепокоєння, але не більше. Тоді я вже наважилась і попросила у них у борг грошей. Свекри враз змінились в обличчі. Мало того, вони почали говорити про те, що не готові нам позичити навіть кілька сотень бо в них кожна копійка розписана. А свекруха взагалі порадила не чекати з моря погоди і самим вирішити свої негаразди.

У мене досі неприємне і гірке відчуття на душі. Поясніть мені, як так?

Чого моя мама з себе останню сорочку нам не жалкує, а тут “не чекайте з моря погоди”.

Ви б змогли таке своїй дитині сказати якщо б вона у такій ситуації опинилась.

09,06,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page