У мого чоловіка є дитина від першого шлюбу. Коли ми познайомилися, дівчинці було 8 років, на той момент він був розлучений вже тривалий час, з дитиною майже не бачився, бо та зі своєю матір’ю жила дуже далеко. Але вони спілкувалися іноді по скайпу або зідзвонювалися, грошей ніяких він не платив, тому що колишня відмовилася їх приймати.
Мене все це не напружувало, тому, коли він зробив мені пропозицію, то я погодилася. Десь через рік після весілля чоловік розповів мені про те, що відразу ж після розлучення відкрив рахунок для доньки і туди щомісяця відкладає певну суму грошей. Із зарплати – 10%, з премій – 50%. Про це він мені розповів тільки тоді, коли я запитала чому моїй знайомій(дружині його друга колеги) премії вистачило на Таїланд, а нам – ні.
Гаразд, посварилися і забули. Але факт залишився фактом. І все було більш-менш нормально, поки у нас не появилася спільна дитина. Тоді я запропонувала відкрити рахунок і для сина, але чоловік сказав, що ми не потягнемо два рахунки, крім того наша дитина і так буде всім забезпечена і ці гроші їй не потрібні. Якщо чесно, я не розуміла, в чому різниця між нашою дитиною, що живе в повноцінній сім’ї, і його донькою, що теж живе в повноцінній сім’ї з забезпеченими батьками. Гаразд, вирішила, що пройде час і щось зміниться.
Минуло майже 10 років, його донька в цьому році закінчує школу, і чоловік планує зняти всі гроші з рахунку і перевести їй на світле майбутнє. Сума там немаленька, з п’ятьма нулями. І я запропонувала йому не витрачати всі гроші на неї, а залишити від суми хоча б відсотків 20-30% і почати збирати все-таки на такий же подарунок для нашого сина.
Чоловік розлютився, грюкнув дверима і залишився з ночувати у друга. Я всю ніч не спала, думала, чи маю рацію я? Чому йому складно піти на компроміс? Ми кохаємо один одного, в іншому у нас все добре.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
