Мій день народження припадає якраз на Різдво, цьогоріч маю ювілей – 30 років. Святкувати зовсім не хотіла, але чоловік наполягає, адже усім нам потрібно відчути родинне тепло і підтримку рідних. Тож вирішили, що зберемо усіх у нас, разом чоловік двадцять вийде.
Залишилося лічені дні до свята, але моя мама вирішила все зіпсувати своїми примхами. Говорить мені, що на святі її не буде, якщо мій тато прийде зі своєю новою дружиною.
Справа в тому, що мої батьки вже давно розлученні. Тато зумів продовжити своє життя, а от мама і досі не справилась з образою своєю і зневажає його. Причиною розлучення була Тетяна, батькова нова дружина. Батько мій не хотів розлучатися через мене, Таня це мабуть зрозуміла, тому одразу побігла до моєї мами.
— Я маю стосунки з вашим чоловіком. Він вас не любить і живе з вами через доньку. невже ви себе не поважаєте? Відпустіть його до мене, – заявила Тетяна мамі.
Мама моя людина різка – прогнала батька одразу ж. Був час – вона забороняла мені спілкуватися з татом. Але я її не слухалася, бо їхні проблеми не повинні стосуватися мене.
У батька з Танею з’явився син, я часто приходила до них, щоб погратись з малюком. Нині братику вже десять років. Коли я розповіла батькові, що відзначатиму ювілей, то перше питання, яке він мені поставив, було щодо квартири.
— Ми порадились з Танею і вирішили, що так буде правильно. Я на тебе дарчу оформив. Квартира моєї матері, тепер твоя. Це буде наш з нею тобі подарунок на ювілей, доню. – і вручив мені документи і ключі від трикімнатної квартири бабусі. яку вони в оренду здавали останні роки.
Коли я запитала, а як же ж братик, то почула. що йому дістанеться квартира від матері Тетяни. Вона хоч і менша, але тато і Тетяна збираються накопичити грошей, аби можна було ту квартиру продати і придбати більшу. Я й заспокоїлась.
Проте, коли моя мам дізналася, що тато подарував мені квартиру, то взагалі назвала мене «зрадницею». Тепер я не знаю, що робити.
Я не можу сказати батькові, щоби він приходив без дружини. Він не зрозуміє і образиться, але якщо не скажу, то образиться мама. Навіщо вона така зі мною? Розумію, що тато колись вчинив не гідно, але треба вміти прощати та продовжувати жити.
Як вийти з цієї ситуації. Кого обрати? Порадьте.
05,01,2023
Головне зображення ілюстративне.
Популярні статті
- Відколи мені виповнилося тридцять, я уникаю їхати до мами на свята. Тоді у неї з татом просто якесь загострення, яке називається «колитизаміжвийдеш»
- З чоловіком ми уже десятий рік, як разом, проте за цей час батьками ми так і не стали. Я колись у все це не вірила, але чим далі. тим більше схилюсь до того, що виною усьому є отой дивний весільний подарунок від свекрухи
- Прийшли ми на заручини: наречена, мов квітка гарна, вималювана, вивбирана, на столі все як треба, але мучать мене сумніви
- Маю статки та городи, але жінки вже не маю. То як я тепер маю доживати віку
- Знаєте, дійшла я до того, що почала знайомитися у всесвітній павутині, а що зробиш – на носі сорок, а особисте життя ніяк не владнається