fbpx
Історії з життя
Мій дорослий син якось роздобув номер телефону мого коханого і почав йому дзвонити з докорами, звинувачувати його в корисливості, адже у мене і квартира є, і пристойний заробіток. А у нього зараз труднощі з роботою, тому він не може дозволити собі щось зайве

Мені майже сорок. Я не заміжня і сама виховую сина. Його батько покинув нас відразу, як тільки дізнався, що я при надії. Він був «першим красенем», як раніше говорили, і всі дівчата з нашої вулиці були в нього закохані. Але цей лотерейний квиток, як мені тоді здавалося, дістався мені, і ми почали зустрічатися. А так як він був старший за мене на п’ять років, то ці зустрічі одним ходінням за ручку не закінчувалися.

Все сталося якось дуже швидко. Батьки мене і просили, і вдома замикали, але я все одно зуміла зустрічатися з ним. Таким чином, я стала матір’ю, коли мені виповнилося всього вісімнадцять років.

Ті наші зустрічі були і нашими останніми зустрічами. Дізнавшись, що я при надії, він в один день поїхав з міста. Відтоді я про нього нічого не чула і ніколи більше не бачила його.

Нові стосунки у мене не складалися, тому я присвятила наступні сімнадцять років своїй дитині. Зараз йому вже вісімнадцять років, а я досі самотня.

Але недавно я познайомилася з одним дуже цікавим чоловіком. Він відразу привернув до себе мою увагу, і я про це не пошкодувала. Наші стосунки розвиваються дуже романтично, без поспіху. Він дарує мені квіти при кожному нашому побаченні. Ці незабутні вечори, коли я знову відчула себе молодою і красивою жінкою.

На душі від цього так тепло і спокійно, що хочеться літати і радіти життю. Але всі ці відчуття перекреслюються ревністю мого дорослого сина. Він категорично проти моїх зустрічей з цим чоловіком. Та й не тільки з цим. Я не можу навіть підібрати належного визначення його поведінці. Він почав вередувати, ніби йому не вісімнадцять, а один рік. Та він маленьким так не поводився, як зараз собі дозволяє!

Якимось чином, він роздобув номер телефону мого коханого і почав йому дзвонити з докорами. Почав звинувачувати його в корисливості, адже у мене і квартира є, і пристойний заробіток. А у нього зараз труднощі з роботою, тому він не може дозволити собі щось зайве.

Але хіба в грошах щастя?! Звичайно, ні! Я, весь той час, коли залишилася сама з немовлям на руках, намагалася заробити, якомога більше. У підсумку, гроші є, а щастя – немає!

І ось тепер, коли я зустріла свого теперішнього чоловіка, який мене любить і піклується про мене, мій найдорожчий у світі син будує мені підступи і намагається посварити з коханим. Я навіть не знаю, як йому пояснити, що мені теж хочеться бути коханою і любити?! Мій син перестав взагалі зі мною спілкуватися, а вже тим більше мене слухати.

Ситуація погіршується з кожним днем. Стає все нестерпніше дивитися на його витівки. Але я не можу відмовитися від свого пізнього щастя! Як мені примирити сина з моїм чоловіком?!

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook