Я розумію, що зараз на мене виллють відро невдоволення, в дусі, ніхто вам нічого не винен, але мені дуже прикро за свого чоловіка. Його матір написала заповіт кілька днів тому і оголосила його всім нам (синам, невісткам і внукам).
В результаті молодшому синові Галина Іванівна заповіла трикімнатну квартиру, старшому синові (моєму чоловікові) – дачу, мені – годинник і так далі. Тобто вдумайтеся: одному – квартиру у Києві, а іншому – дачу за містом. Після того, як всі пішли, чоловік підійшов і запитав: «Мамо, це твоє рішення, але я не розумію, чому ти вирішила вчинити саме так».
І Галина Іванівна відповіла, що весь час займалася старшим сином, витратила на нього купу часу, поки він ходив до футбольної секції (вони хотіли зробити з нього професійного спортсмена), потім він одружився і вони знову активно брали участь в його весіллі, появі первістка, а весь цей час молодша дитина недоодержувала уваги, тому інститут покинув, шахи покинув і одружився з не найкращою дівчиною.
Плюс у старшого є житло (ми взяли квартиру на виплату), а молодший живе з родичами дружини і йому так не дуже подобається, але купити вони не можуть, тому що він сидить в декреті, а дружина заробляє не дуже багато, вони просто не потягнуть.
Не знаю, навіщо я все це пишу, все одно заповіт вже не змінити. Але так прикро, що справедливості в світі немає. Краще б вона все, що у неї є, віддала в сиротинець, не так було б сумно.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
