Моя мама була категорично проти того аби я наближалася до чоловіка моєї подруги.
– Ти не розумієш, що він тебе використовує? Ти бач на якого чоловіка рот роззявила. Доню, я тобі бажаю щастя, тому ти маєш від мене почути правду – такий гарний чоловік не для тебе. Вже б мав розум до сорока років прийти, чи ні?
А я не могла їй пояснити, що Андрія неможливо не любити, він такий гарний і відмовитися приходити до нього я теж не можу. Я потрібна йому, я потрібна його дітям.
Так сталося, що моя студентська подруга Ілона несподівано вигулькнула в моєму житті. Ми не бачилися років з десять після закінчення університету. Випадково зустрілися і розговорилися, адже ми колись дуже дружили. До того моменту, коли вона вийшла заміж за Андрія і я вирішила, що краще я не буду його бачити, бо я дуже його любила, але подруга була щасливіша чи, вірніше, красивіша.
В мене особисте життя не склалося, а от Ілона розказала, що має двох дітей, ні на що не вистачає і вона б уже була рада виїхати за кордон, але от на кого дітей залишити.
– Та на чоловіка, – кажу я їй.
– Ой, ти не знаєш як це буде? Приїде свекруха і мені дітей проти мене налаштує. Не хочу такого.
– То найми няню, – кажу я їй.
– Слухай… А ти б могла з моїми дітьми бути і по дому б щось зробила. Я тобі буду добре платити. І повір, що нікому не скажу, ти ж як-не-як, вчителька.
Я була вчителька малювання і моя зарплата була геть не схожа на зарплату. Я радо погодилася, бо й грошей зароблю і Андрія побачу, може, й розлюблю?
Я забирала дітей зі школи, готувала з ними уроки та готувала поїсти на ранок та вечерю. Андрій мене згадав, ми доволі мило бесідували про минуле, як було колись, як ми в парку сиділи всією групою і так далі.
Він майже не змінився і моє бажання якнайшвидше його розлюбити стало нездійсненним. Навпаки, я ще більше прив’язувалася до нього і до дітей.
Ілона вже рік як не верталася, а я справно виконувала свої обов’язки. Дійшло до того, що мені стало незручно брати у них гроші за роботу, адже я з радістю виконувала цю роботу, мені було це за радість.
І лише думка про те, що на ці гроші я зможу піти в перукарню чи щось собі купити, мене спиняла аби я не відмовилася від цієї зарплати.
А далі сталося те, про що я мріяла всі ці роки: Ілона написала мені по великому секрету, що вона вже який місяць зустрічається з власником готелю, де зараз працює. Каже, що у них все серйозно і вона планує забрати дітей та жити за кордоном і все до цього йде.
– Тільки ти Андрієві нічого не кажи, бо я не хочу цих сцен, – казала вона мені.
Звичайно, що я мовчала, але сама вся аж літала на крилах, бо якщо Ілона піде, то Андрій буде мій. Це ж очевидно.
Аж тут мама зі своїм всевидячим оком, нічого від неї не сховаєш. Почала мені казати, що я марно надіюся.
– Мамо, Ілона сама від нього піде. Мені залишиться лише дочекатися цього.
– Ти думаєш, що він на тебе подивиться? Я тебе люблю, доню, але де ти, а де Ілона. Будь реалісткою і вибери собі чоловіка під себе, опустися на землю та будь щаслива. Тим більше, як Андрій дізнається, що ти все знала про його жінку і мовчала, то ніколи тобі не вибачить.
І от для мене це питання – чи вибачить він мені, коли дізнається, що я знаю про плани його дружини? Невже це його відштовхне від мене? але, коли йому сказати про Ілону, то тоді він буде робити спроби вернути дружину і йому це може вдатися. Як мені вчинити мудро в цій ситуації?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
