Олена Євгенівна, мама Марійки, душі не чула у своєму зятеві. Адже що не попросиш, він робить. І в лікарню відвезе, і в магазин за продуктами, якщо щось зламається, то одразу приїде і все полагодить.
Однак у Марії з чоловіком Миколою була дивна родина. Микола гарував на трьох, чи на чотирьох роботах. Скрізь брав підробітки. Для того щоб кохана дружина ні в чому собі не відмовляла. Марія ж абсолютно ніде не працювала. Вона навіть закинула навчання. Так, а навіщо диплом, якщо можна сісти на шию чоловіка. Вона цілими днями то сходить до салону краси, то в ресторан з подружками, кожні вихідні вештається по клубах, щодня купує собі одяг. А ранок у неї починався взагалі з другої години дня.
Олена Євгенівна постійно сварила за це доньку. Вона знала, що Миколі врешті-решт набридне і він просто піде від Марійки. Коли Олена Євгенівна приходила до них, вона не дивувалася, що вдома не прибрано, посуд не вимитий, скрізь пилюка. Хоч би що говорила вона доньці, та не збиралася слухатися чужих порад. Марійка жила тільки в своє задоволення.
Минув рік. Микола почав зауважувати, що його дружина приходить додому пізно. Або ж, взагалі, повертається лише під ранок, кажучи, що ночувала у подруги. Тоді він зрозумів, що дружина йому невірна.
— Марійко, куди ж ти зникла? Я не бачив тебе цілий день, а тут ще й уночі тебе немає. Ну невже ти знову ночуєш у подруги? У неї теж є сім’я і діти.
— Не тобі вирішувати, куди мені йти і де мені бувати. Моя справа. Що хочу те й роблю.
— Ти що таке кажеш, зрештою, я ж твій чоловік! Я ж хвилююся за тебе. Вночі тебе немає вдома, що я маю думати?!
— А хвилюватись ти маєш лише за те, як заробити більше грошей. Щоб у мене було все, і щоб я нічого не потребувала.
Микола розлютився, зачинив двері і пішов.
Марійка прийшла до мами та все їй розповіла.
— Мамо, Микола мене вже дістав. Він хоче все контролювати. Він хоче знати, куди я йду і з ким. Я з ним, мабуть, розлучуся. Можеш допомогти з квартирою? Щоб вона дісталася мені?
Тоді мати влаштувала такі розбірки, що Марійці і не снилися:
— Мила моя, доню! Ти вже зовсім совість прогуляла. Ти мусила берегти свого чоловіка. Він у тебе такий один, ніде таких не знайдеш. І ти його не варта! Він де тільки не працює, щоб заробити на твої забаганки. Я рада, що він пішов від тебе. І щоб ти до мене більше не приходила! От не працювала ніде, тепер крутись як хочеш!
Марійка не чекала такого від своєї матері. Вона розплакалася, зібрала речі і вийшла з квартири.
Тоді Олена Євгенівна зателефонувала зятеві, та запросила до себе на вечерю. Микола на обід та вечерю приходив до неї. А Олена Євгенівна завжди із задоволенням йому готувала, а зять допомагав їй по дому.
Через деякий час Микола знайшов прекрасну дівчину і зробив їй пропозицію. Олена Євгенівна була дуже рада за нього. А коли її донька схаменулась, то вже було пізно. Так вона і залишилася одна, бо без чоловікової зарплати сильно не нагуляєшся.
Фото ілюстративне.
