– Добрий день, мій чоловік хоче влаштуватися до вас на роботу.
– Добрий, а де він сам?
– У коридорі стоїть.
– То може ви його покличете, нам би хоч подивитися на нього.
Жінка йде за двері. Начальник цеху і кадровик дивляться один на одного, знизуючи плечима. З коридору доноситься грізний голос:
– Йди сюди! Іди, кому кажу!
Далі лунає глухий звук, невпевнене «ай», в кабінет заштовхують непримітного вигляду чоловіка, в облізлій шкірянці, яка своєю вагою тягне його плечі до землі, сірих штанах, натягнутих вище талії, і таким же сірим обличчям, на якому роками формувався вираз пса, що провинився.
– Електроінструментом вмієте користуватися?
Чоловік відкриває рот, але не встигає вимовити навіть «А».
– Вміє, ще як вміє, вдома всі стіни в саморізах, на дачу як приїде, відразу дошки лобзиком пиляє, у вільний час болгаркою працює, – торохтить дружина.
– Зі зварюванням знайомі?
Чоловік знову відкриває рота, але дружина його зупиняє, – Знайомий. Варить постійно і позмінно теж варить. Сусідові он недавно гараж зварив самостійно, грошей навіть не взяв, бовдур.
Дивиться на нього з люто.
– Висоти боїтеся? У нас робота високо, у відрядженнях.
Чоловік блідне, дивиться жалісно на дружину, але під суворим поглядом заперечно хитає головою.
– Не боїться, у вас же страховка є? Ремені і паски там всякі, якщо немає, я привезу, не боїться він!
– Як з випивкою?!
– У житті в рот не брав! Хочете довідку покажемо, у мене з собою! – копошиться в сумці дружина.
– Не треба! В один голос вигукнули чоловіки.
– Ходімо в цех, покажіть, як з газорізкою обходитеся.
Присідає навпочіпки, дружина підпалює йому різак і розмічає лінію відрізу. Чоловік починає різати. Повільно веде.
– Ти чого так ріжеш?!
Ріже далі.
– Рівніше йди!
Ріже.
– Рівніше кому сказала!!!
– Дай сюди! – не витримує дружина, вихоплює різак і дорізає до кінця. Гасить полум’я, замахується рукою для потиличника: «Ох я тобі, ганьбиш тут мене!»
– Він навчиться, дуже здібний, робота йому потрібна, візьмете? – ласкаво запитує жінка і руки об сукню витирає.
Чоловіки переглянулися. Шкода їм стало «роботягу» такого.
– Мабуть, відправимо його на півроку у відрядження, там якраз зараз досвідчені майстри потрібні.
Чоловік кидається в ноги начальнику цеху і мало не цілує їх. Потім щиро, зі сльозами на очах вимовляє, «Дякую!»
п.с. 90% цієї історії реальні події.
Автор – Олександр Pайн.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.