fbpx

Напевно, тепер такий час. Родичі потрібні тільки, щоб ділити спадщину

Ніколи не думала про те, що квартира батьків стане каменем спотикання між мною і моїми сестрами. Наша мама все життя пропрацювала на заводі, і від підприємства отримала чотирикімнатну квартиру, в якій ми всі жили однією великою родиною. Мама, батько, і п’ятеро дітей: я, дві сестри і два брати. Потім коли ми виросли, я і мої сестри виїхали з рідної домівки в інші міста будувати своє сімейне життя, маємо дітей. Батьки і брати залишилися жити в тій квартирі.

Але так склалося, що спочатку не стало обох моїх братів, через деякий час пішов у засвіти і батько. Залишилася тільки мама. Ми до неї їздили втрьох з сестрами, відвідували її. Після таких втрат близьких людей, вона нездужала і погано почувалася. У нас не виходило їздити до неї часто, так як ми жили далеко зі своїми сім’ями. Незабаром мами теж не стало. І у нас залишилася тільки порожня чотирикімнатна квартира.

Як виявилося потім, ця квартира досі не була приватизована і мама була там оформлена, як квартиронаймач. Поговоривши зі своїми двома сестрами, ми ніби як вирішили, що будемо приватизувати цю квартиру. Потім ми її продамо і поділимо суму на трьох, так як в цій квартирі ніхто з нас жити не хоче. У всіх життя своя в інших містах, діти, робота.

Але ось минуло вже п’ять років, як немає матері, а квартира досі не приватизована. Запитайте чому? Тому що ми не можемо нормально зібратися і вирішити, як нам вчинити, хто буде збирати документи, хто буде ходити по інстанціях, хто буде власником квартири за документами, в кінці кінців.

Найцікавіше, що поки там ще жили батьки, в останні роки вони випивали і не працювали, за комуналку ніхто не платив. Накопичилася пристойна сума боргу близько ста тисяч. Пристави переклали відповідальність за ці борги на нас з сестрами, так як ми там прописані в цій квартирі. Я віддала найбільшу частину грошей, погасивши борги, так як я заробляю більше за них. Зараз квартира пустує. Поки ми нічого не робимо з документами, так як нібито у всіх свої справи і турботи, моя молодша сестра, чомусь почала робити в цій квартирі ремонт, я так розумію, вона вже вирішила, що хоче там жити. Вона наймає робітників, контролює все з іншого міста. Я їй сказала, живи, оформлюй все на себе, будь власником, але віддай мені мою частку. На що вона сказала, що таких грошей у неї немає, і нічого вона віддавати не буде. А ремонт йде.

Мені не потрібна ця квартира, я хочу, щоб або ми її оформили і продали, але щоб її оформити ми повинні зібратися всі разом втрьох, так як скрізь потрібні наші підписи, або нехай вона забирає її, і віддає мені частину грошей, я відмовлюся від своєї частки на користь неї і випишусь. Але вона ніяк не йде на нормальний діалог, ми сваримося постійно по телефону, і проблема не вирішується. А третя сестра взагалі не може визначитися, на чиєму вона боці, і що хоче вона. Сьогодні вона підтримує мене, завтра вона підтримує її. Невже нам доведеться судитися? Або мені потрібно змиритися з тим, що сестра візьме квартиру собі? Як мені вчинити? Адже ми рідні люди і для мене це важко.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page