Я працюю на цій роботі вже близько півтора року. Я б не хотіла писати, що це за робота. Нещодавно, в мої обов’язки було додано узгодження документації з начальником відділу. Раніше мені не доводилося з ним перетинатися, тому і спілкування наше було зведено до нуля.
Але зараз я зобов’язана щодня узгоджувати з ним плани відділу. Мені це не в тягар, навіть навпаки, цікаво. Спочатку, все було досить консервативно і дистанційно. Але, з часом, я почала помічати його непідробний інтерес у мою сторону.
Я намагалася не надавати цьому значення, тому як він одружений чоловік. І нехай це його не перша дружина, але тим не менше. У процесі спілкування я почала відчувати до нього симпатію. Раніше я відчувала себе якось скуто поруч з ним, а тепер між нами повне розуміння і взаємодія. Ми з півслова розуміємо один одного. Нам дуже легко стало працювати.
Нещодавно ми були на діловій вечері з партнерами, вечір затягнувся, і він підвозив мене додому. Ми обговорили всі можливі варіанти розвитку подій і, якось непомітно, перевели розмову на особисте. Довідавшись, що я вільна жінка, він мило посміхнувся і попросив дозволу поцілувати мене. Я була дуже здивована, але забарилася і відчула його подих зовсім близько. На подив, я не стала сперечатись, та навпаки – рада була.
Весь вечір, що залишився перебувала під глибоким враженням від події. З одного боку я розуміла, що мені він дуже цікавий, а з іншого мені не давала спокою його сім’я. Я не звикла переступати межі.
На наступний ранок перед офісом мене чекала шикарно одягнена дама. Підійшовши до мене, вона відразу перейшла в наступ. Я спочатку не зрозуміла, хто це і що їй від мене потрібно, але через кілька фраз до мене дійшло – це дружина мого начальника.
Слівця вона навіть не намагалася підбирати, але з її словесного потоку, я зрозуміла, що повинна облишити її чоловіка. Не скажу, що мені стало лячно, просто дуже неприємно все це вислуховувати було в свою адресу. Та ще на вулиці і в присутності сторонніх людей. Але я стояла з граничною байдужістю на обличчі, проте, всередині мене всю колотило від люті.
Після закінчення тиради я, з видимим спокоєм, пройшла до офісу, відчуваючи на собі її погляд. На душі було огидно від самої себе. Ну як я могла допустити таке ?! Адже завжди цуралася одружених чоловіків. А тут ще й з дружиною зійшлась.
Зайшовши в офіс, зрозуміла, що керівництва ще немає, і пішла за чашкою кави. Через кілька хвилин увійшов він. У погляді читалась вина. Я зрозуміла, що він все бачив, поки під’їжджав до будівлі. Підійшовши максимально близько, попросив вибачення за цей інцидент. В голосі чулися нотки жалю і трепетности до мене. Я не змогла встояти і пробачила.
Наше спілкування триває. Поки ніяких нових кроків не робимо. Я дізналася, що його дружина сама розлучниця, і тепер не хоче опинитись на місці його першої дружини. Він продовжує давати зрозуміти, що небайдужий до мене. Але у мене подвійні почуття: нутром до нього тягне, а розумом від нього. А якщо це любов?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.