«Знаєш, мені здається, з таким підходом у нас нічого не вийде», – це була улюблена фраза мого коханого, з яким я жила вісім років і все чекала, коли удостоюся великої честі назватися його дружиною.
Проте, як би я не старалася, але завжди було одне маленьке «недо», яке все псувало.
– Ну от, а я вже думав, – починав Євген і продовжував: «Знаєш, з таким підходом у нас нічого не вийде».
Це могла бути пляма на в вікні, надто пересмажена курка чи надто гарячий чай. І я з усіх ніг кидалася все переробляти, лиш би догодити чоловікові.
Ще перші роки у мене було багато енергії, тому я все швиденько робила, лиш би коханий побачив, яка я чудова. Але далі вже розуміла, що шкода стільки часу на такі стосунки і вже маю я бути з ним.
А далі повірила, що я надто мало стараюся, тому треба дякувати Богу, що такий чудовий Євген зі мною живе, старанно піклуватися про нього – це найменше, що я можу.
Та й всі родичі і друзі питали мене, коли ж уже весілля, тому треба було вже дочекатися.
І ось настав той день.
– Нелю, я знаю, що ти не дуже стараєшся, але цього разу я тебе прошу зробити все максимальне від себе, розумієш? Іншого шансу не буде. Я вирішив познайомити тебе з моїми батьками, тому ти розумієш, яка це честь і відповідальність?
– Так, – від щастя мені аж в голові паморочилося.
– Тому найми клінінгову компанію, звичайно, що за свій рахунок аби вони навели тут лад, мій тато не терпить ніякого бруду. Він у мене стоматолог. Ще всі страви мають бути домашні, щось запечене в пряному соусі, може бути баранина чи ягнятина, салати без майонезу, запам’ятай, може бути «наполеон», мама дуже його любить. І ти не маєш виглядати як зазвичай, щось скромне і волосся зачеши в пучок, тато не любить, коли волосся може потрапити в страву.
– Раз плюнути!, – вигукнула я.
– Такі слова не казати!
– Добре-добре. Коли чекати гостей?
– Завтра.
– Як завтра? Тут роботи на тиждень.
– Якщо ти хочеш сподобатися моїм батькам і бути моєю дружиною, то якось постарайся.
І я задумалася. Якщо я найму клінінгову компанію, то не вистачить грошей на стіл. А як пригощу свекрів, то вони побачать не дай біг пилинку і все пропало?
Вирішила найняти прибирання. Дивилася, як люди все ретельно прибирають від усього зайвого, що й сама долучилася: зібрала речі Євгена і виставила за двері. Так дешевше вийде. І спокійніше. І краще.
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
