Нещодавно дізналась про те, що сваха моя заїжджає у нову квартиру. Я так і сіла, ну звідки у пенсіонерки гроші хай навіть на однокімнатну студію у столиці. Мені стало одразу зрозуміло, що тут щось не чисто і я вирішила поговорити із сином своїм серйозно.
Чотири роки тому мій син одружився із Лізою. Дівчина вона дуже симпатична, висока струнка і з головою на плечах.
Я знала, що вона із дуже бідної сім’ї і що мама її і брата сама ростила. Ліза навіть не приховує того, що допомагала мамі на фермі працювати і що уся її юність пройшла на полях де вона з мамою сапала як не буряки, так городину людям.
Однак, мій син із нею не в полі познайомився, а на роботі в офісі. Ліза – комерційний директор і по роботі мій син часто із нею мав справу. Приходив додому і не раз казав, що вперше в житті бачить настільки трудолюбиву і розумну людину. а від захоплення до щирого кохання, як відомо, один лиш крок.
Мені було добре відомо, що для того, аби заробити на вищу освіту Ліза працювала п’ять років у Швейцарії. Вона там гляділа діток у одній родині, працювала офіціанткою. мила посуд. Зараз вона зі сміхом згадує той час і уже не раз вони із сином літали туди на відпочинок. їй та країна дуже подробається.
Жити коло мене молода родина не хотіла. До одруження вони винаймали квартиру. а за рік після того, як уклали шлюб. вирішили брати квартиру на виплату.
Три роки вони виплачують свою двокімнатну квартиру. Їм не просто, адже із роботою почались негаразди і кожен платіж може стати останнім. Син не раз казав, що обоє жалкують про те, що свого часу зважились на таке. Все ж краще було б трішки грошей скласти, а не заходити у такі борги.
І тут я дізнаюсь. що моя сваха – мама Лізи, переїжджає із села де жила до цього, у студію що у тому ж домі де проживає мій син і невістка.
Від такої новини мені аж зле стало. З одного боку молода сім’я на всьому економить і зайву гривню витрачати лячно, а тут мама невістки у власну квартиру заїхала.
Ми із сином вирішили серйозно поговорити із Лізою. Куди воно годиться? Як так вийшло і чого про те, що у неї були гроші ми не знали.
Ліза спочатку узагалі не зрозуміла, чого ми зібрались, а потім аж почервоніла від обурення:
— Тобто, моя мама повинна була жити у старій глиняній хаті і труситись. аби стеля одного дня не лягла на підлогу? Так, я відкладала гроші завжди на те, щоби придбати для мами моєї достойне її житло. Так, я свого часу подарувала їй досить значну суму яку ми поклали в банк. брат додав кілька тисяч і ми нарешті змогли перевезти її до столиці. От тільки я не розумію, з якої радості повинна перед вами звітувати?
Я аж на місці підстрибнула. Тобто як це? Мати таку суму і не докласти до спільної квартири?
Найприкріше, що син не збирається зі своєю Лізою розлучатись. Він, мов у тумані, говорить, що ті гроші ліза ще у Швейцарії заробила і що ця історія розпочалась ще задовго до їхнього шлюбу.
От тільки я не збираюсь так просто це все залишати. Вже мала не одну розмову із сином і бачу, що таки вони дають свій ефект.
Скажіть, хіба після такого можна цій людині довіряти?
От ви б хіба не просили б свого сина добряче подумати на рахунок того, чи потрібна йому така дружина?
26,08,2023
Головна картинка ілюстративна.
