Як же це дивно, прокидатися з ранку і нічого не відчувати. Бачити крізь віяло густих вій світло і абсолютно не радіти тому, що настав новий день. З такими думками важко відшукати ту рятівну соломинку, яка б допомогла хоча б почати радіти. Але, Алісі вже все одно! Просто байдуже! За спиною два невдалі шлюби, велике кохання і новий чоловік, якому вона теж байдужа.
Доля не була прихильною до неї.
Одна радість у житті – дочка. Дитина від першого шлюбу, для неї справжній скарб. Тільки в цій довговолосій, десятирічній красуні вона бачить щось ніжне, дороге, неймовірне цінне. Але, чи зможе вона подарувати їй щастя, стільки теплоти і турботи, щоб ця дівчинка, коли стане дорослою, змогла з посмішкою згадувати своє дитинство і любити свою матір?
Алісу не можна було назвати щасливою. Навіть навпаки, доля постійно дарувала їй випробування і принесла море сліз. Все почалося ще в ранньому дитинстві. Батько і мати її не любили, принаймні так розуміла їх ставлення Аліса. Одвічні розбірки, на очах малої, робили Алісу замкнутою дитиною. Її виховували бабуся і дідусь. Вони, як могли, балували єдину внучку, намагалися дати їй все що могли. Через сором, за своїх маму і тата, Аліса намагалася не спілкуватися з однолітками, вона вважала, що вони навіть не спробують зрозуміти її. У дівчинки була лише одна подруга – Оксана, але й з нею пізніше довелося розпрощатися. Оксана забрала у Аліси нареченого.
У 16 років Аліса вперше закохалася. Це була не проста любов. Олег був старший за неї на 8 років. Високий, гарний хлопець, заволодів її серцем з першого погляду. Вона шалено його кохала, заради нього дівчина була готова на все. Але він цього не оцінив. Крім Аліси, Олег зустрічався ще з однією жінкою. Найстрашніше, що коханий не відштовхувати Алісу, але і не обіцяв нічого. Вона жила надією, що все у них буде добре. Тільки час минав, а нічого не змінювалося. Два з половиною роки вони зустрічалися таємно. А решту часу він проводив зі своєю колишньою дівчиною. Розуміючи, що все життя так жити не можна, Аліса вирішила розлучитися з Олегом і вийшла заміж за іншого, того кого вона абсолютно не любила.
Шість років Аліса прожила з чоловіком, який ніде не працював, а гроші витрачав лише на власні примхи. Вона терпіла і прощала заради дочки. Але, терпінню теж прийшов кінець, і вона розлучилася з чоловіком. Потім був другий шлюб, теж невдалий і дуже короткий. Він тривав рік. Другий чоловік почав гуляти відкрито, а потім просто покинув зі словами, що вона нікому не потрібна.
Аліса не могла прийти до себе півроку. Їй допомагали друзі і маленька дочка. Аліса переймалася тільки тим, що дитина буде почуватися погано. Без батьківського плеча, дівчинка була наодинці з матір’ю, яка не могла заставити себе бути щасливою.
Аліса відкидала нових кавалерів одного за іншим, вона вирішила жити з дочкою одна. Знайомі, колеги по роботі говорили їй, що потрібно знайти гідного чоловіка, що їй просто не пощастило в попередніх шлюбах і що не всі такі.
Не всі? Вона вже не знала де правда, а де вигадка. У свої 26 років Аліса була дуже красивою дівчиною. Неймовірно струнка фігура, красиві і абсолютно незвичайні риси обличчя робили її дивовижною. Але, вона про це не знала або вже просто не хотіла знати. Якщо їй хтось починав говорити про її красиву зовнішність, то вона намагалася перевести розмову на іншу тему, а часом і зовсім йшла. Дівчина не вірила нікому вже, їй здавалося, що всі над нею підсміюються.
Абсолютно випадково Аліса познайомилася з Костею. Вона не збиралася заводити серйозні стосунки, все відбулося спонтанно і як завжди непередбачувано. У Кості було двоє дітей і непросте розлучення з колишньою дружиною. У минулому військовий офіцер, зумів знайти підхід до Аліси якось легко. Він мотався з іншого міста до неї щодня. Дарував подарунки, квіти, приділяв увагу її доньці. Аліса почала помітно розквітати, але в голові у неї як і раніше жила одна думка – це лише заради одного.
З часом, Аліса почала поступово відкриватися і Костя переїхав до неї. Проживши разом рік, потім розписалися. Костя був турботливим чоловіком, хорошим батьком для її дочки і все б було добре, якби не її побоювання. Аліса постійно ревнувала чоловіка до всіх, їй ввижалася невірність, а часом і те, що чоловік її не любить і хоче повернутися до своїх дітей і дружини. Вона почала прискіпуватися до нього, влаштовувати розбірки. Сльози стали все частіше з’являтися на гарному обличчі дівчини. Вона почала жити ще гірше, ніж було до їх заміжжя.
Костя мовчав… Він ніколи не заспокоював дружину, в ті моменти, коли вона давала волю емоціям. Він не вірив їй, вважав, що вона вдає і розігрує вистави. Він був дуже стриманим і намагався завжди зберігати спокій. Костя любив своїх дітей від першого шлюбу і дуже за ними сумував, а спільну дитину з Алісою не хотів. Вона намагалася просити чоловіка подумати на цю тему, вважала, що це зблизить їх, зробить стосунки міцнішими. Тільки все даремно. Костя кожен раз нагадував їй, що не готовий зараз.
Новий чоловік виявився дуже хитрим. Він допомагав своїм дітям, дарував їм дорогі подарунки і багато в чому обділяв Алісу і її дочку. Костя любив їздити на дорогій іномарці, запрошувати до себе своїх родичів, друзів. Йому подобалося вихвалятися перед іншими своїми досягненнями і показувати всім красуню дружину. Чоловік, таким чином, самостверджувався. Йому не важливо було, що відчуває вона. Костя вважав, що Аліса непогано живе, просто чіпляється до нього. Він не розумів, чому вона не любить галасливі компанії, повну хату його гостей, і постійні перекази майже всіх грошей його дітям. Так минув другий рік їхнього спільного життя. Алісі виповнилося 29 років.
Хто з подружжя має рацію, а хто винен, сказати непросто. Адже у кожного своя правда. Алісі хотілося справжнього жіночого щастя, а Кості треба було допомогти дітям. Дійти спільної думки не просто. Для цього потрібно піти на поступки двом людям. Чи зможе Аліса знайти правильний підхід до чоловіка? Чи залишиться вона з ним назавжди? Чи варто їм з чоловіком заводити спільних дітей? Чи буде її дочка, вдячна матері за таке життя? Всі відповіді дасть саме життя.
Фото ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
