“А об’їдатися він мені не дає”,- похвалилася якось Оксана подругам. “Я вечерю приготую, а Ваня мене бочком відштовхує від плити, мовляв, давай-но я сам покладу. Дістає мені маленьку тарілочку, і в неї їжу мені накладає”.
Оксана вважала, що з Ванею їй пощастило. Вона завжди була не надто вольовою. То шоколадку ввечері під журнал цілком згризе і не помітить. На вулиці морозиво з’їсть, зап’є солодкою газованою водою. А у важкі хвилини Оксана припадала до стратегічного запасу чипсів. Пересипала великий пакет цієї лакомки в миску і непомітно згризала під серіал. До останньої крихти.
Вага Оксани коливався в межах десятка кілограмів. У неї був «худий» одяг для хороших часів, коли вдавалося залишатися стрункою, і «товсті» комплекти для непростих часів, коли насилу втискалася в велюровий спортивний костюм.
Загалом, з харчуванням у Оксани були негаразди. Як і зі ставленням до себе.
Ваня їй допомагав.
– Оксано, ну куди тобі другий гарячий бутерброд? З’їж один. Другий мені давай, допоможу вже, хай вже так.
У магазині теж підтримував як міг:
– Ну Оксанцю, куди тобі ці джинси? Знову розростешся, будеш сльози лити над ними. Так жодного разу і не одягнеш. Он, давай мені краще сорочку ось ту купимо!
Загалом, Ваня був хорошим чоловіком. Надійна опора в будь-який дієтичній ситуації. Так розповідала Оксана своїм подругам, сьорбаючи мінералку з лимоном. Вона знову була в стадії схуднення. Після шостої – ні крихти.
– Оксанцю, а коли він тобі в малюсіньку тарілочку їжу накладає, собі теж так кладе?
– Ні, він же чоловік, він попоїсти любить. У нього і тарілка спеціальна – салатник глибокий. Він туди собі м’яска накидає, пюрешечку, помідорів маринованих, і їсть. Потім шоколадку до чаю. Печиво, знову ж. Зі склянкою молока на ніч. Щоб спалося краще!
І що б Оксана робила без Вані, надійного контролера її порцій і пильного пересмішника її розмірів?
Не інакше, як одужала б від нелюбові до себе і почала б спокійно жити, не озираючись на вагу. Хоча Ваня вважав інакше:
– Ну куди вона без мене, тітка така? У двері ж не пролізе!
За матеріалами – dissomnia.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.net.ua заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Популярні статті
- Кума образилася, що я їй гроші не позичила. І то так образилася, немов я їй не хочу віддавати її власні гроші. – Така ти кума, як ти так можеш?, – почала вона обурюватися, – Я ж тобі віддам!
- На весіллі свекри влаштували справжню виставу. Подарували нам ключі від квартири, обіцяли в усьому допомагати і робити все, аби ми жили щасливо і забезпечено. Я тоді ще здивувалась реакції чоловіка. Люди хлопали, вітали нас із власним житлом, моя рідня хвалила нових родичів, а чоловік мій лиш скептично кривився і головою хитав
- Знала б що почую, краще б трубки не брала. Сестра казна чого собі надумала а ти тепер розбирайся з усім цим. Але ж знає що мене в країні немає і таке втнула. Я вважаю, що все це через заздрість. Інакше я такої поведінки пояснити собі не можу ніяк
- Розумієте, він щасливий! Мій колишній чоловік щасливий в новому шлюбі, а я цього винести просто не можу.
- Донька Василя стала між мною та ним і то так категорично, що мене аж подив бере. Ти ж уже заміжня і діти є, то чого батькові не дати жити нормально?