І делікатно запитав, чи не дати їй пенс. Можливо, у неї проблема з дріб’язком, то він готовий прислужитися леді, як справжній джентльмен.
Ось вже дійсно, дивні вони, ці «манірні» англійці. Але в цій історії є глибокий сенс: леді і джентльмени завжди платять за себе. Не поспішають, розпихаючи інших ліктями, щоб схопити щось задарма, навіть якщо можна це зробити. Не користуються безкоштовним, якщо в змозі заплатити. І завжди дякують за послугу, нехай навіть ніхто не вимагає подяки. Вони не звикли користуватися “халявою”, справжні леді та джентльмени. Не тому, що їх змушують платити. А тому, що плата за послугу або за річ дозволяє зберегти почуття власної гідності. Самоповагу. Іноді всього лише пенс потрібно віддати. Але одні не платять навіть дрібну монетку. А інші вважають за свій обов’язок заплатити за себе. Віддячити, розрахуватися, дотриматись негласних правил, навіть якщо цього ніхто не побачить і не оцінить. Та ще делікатно допоможуть тому, хто опинився в скрутному становищі.
Бути чоловіком чи жінкою можуть всі. Ніяких зусиль зазвичай докладати не треба. А ось бути леді або джентльменом не всі можуть. Хоча різниця іноді в дрібній монеті, яку можна віддати. А можна зберегти або просто забути заплатити. Але з цього грошика починається наша самооцінка. Самоповага і повага до інших людей…
Є один простий спосіб підняти самооцінку – заплатити, якщо можеш заплатити. Віддячити, якщо можеш віддячити. Навіть якщо плати і подяки не вимагають і не чекають. Леді і джентльмени завжди платять за себе.
Автор: Aнна Kір’яновна.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
