З Оленою ми були подругами в інституті. Аж поки не закохалися обидві в одного хлопця Михайла.
Він був старшим від нас на три роки, красень і завойовник дівочих сердець. Михайло вибрав мене, а Оленка вийшла заміж за його друга Сергія, який упадав за нею. А потім наші шляхи розійшлися і ми не бачилися довгих 17 років. І раптом ця зустріч, пише газета “Наш день“.
Мені випала поїздка в Оленине місто на семінар. Там була і моя давня подруга.
Після семінару Олена запросила мене до себе додому. Я погодилася. Дорогою дізналася від подруги, що через злощасний випадок в автопригоді не стало її чоловіка і доньки.
Жити тоді не хотілося, – розповідала Олена. Сльози і відчай… І якби не народження сина…
Олена не приховувала: то був мимовільний курортний роман. З давнім знайомим…
– Я навіть не повідомила йому про народження сина, адже не збиралася продовжувати стосунки, – ділилася Олена. – Але син по- вернув мене до життя. Він – моя єдина радість і надія.
Ми пили каву, роздивлялися фото в альбомі.
– Ось це мій Михайлик, мій дорогий синочок…
Олена показувала фото симпатичного чорнявого підлітка, а в мене перед очима пливли темні кола. Надто схожим був цей хлопець на … мого чоловіка. Олена глянула на мене і я зрозуміла: помилки не могло бути. Ще й сина назвала так.
Я поспішила попрощатися. Гірчила солодка кава. Олена тепер не особливо і настоювала, аби я залишилася.
Ішла чужим містом, на душі було тяжко і кепсько. Плуталася у думках. Чоловік зрадив. І чи правду сказала Олена, що Михайло не
знає про народження сина?
Яку мету вона переслідувала, запросивши мене у гості? Аби я дізналася про те, що сталося між нею і моїм чоловіком? Чи аби я розказала Михайлові про сина? І що тоді?
І, врешті, чи маю я право мовчати? Адже наші діти мають брата?
Як простити чоловіка? Хлопчик Олени росте, йому теж потрібна батьківська допомога. Не знала, що скажу чоловікові, коли приїду додому. Як і не знала, хто більше у цій ситуації винен: Михайло, який мовчав весь цей час чи Олена, яка раптом вирішила про все
розказати?.. І як мені жити далі?
Анна В
