У цьому містечку, де всі знали одне одного, Олена вирішила зробити особливий подарунок своїй подрузі Марії на день народження. Вона витратила всю свою скромну зарплату, зароблену на заводі, і купила тонкий золотий ланцюжок – витончений, як сама їхня дружба.
На заводі, де працювали обидві, новина про подарунок розлетілася миттю. Жіночий колектив загудів: «Навіщо так витрачатися? Золото за цілу зарплату? Та це ж безглуздо!» Одна з колег, не соромлячись, підійшла до Олени прямо в обідню перерву і випалила: «Ти що, Олено, зовсім? Навіщо такі дорогі подарунки Марії? Що вона тобі такого дала, щоб ти так розкидалася грошима? Це ж просто марнотратство!» На заводі розмови завжди були прямолінійними, без зайвих церемоній.
Олена спокійно глянула на колегу і відповіла: «Вареники».
Всі здивовано замовкли. Які ще вареники? Невже за миску вареників із картоплею чи сиром треба дарувати ювелірні прикраси, ціною в місячну зарплату?
Олена зітхнула і почала розповідати.
«Коли я лежала в лікарні, ледве жива, нічого не могла їсти. Мені не давали надій. Марія дзвонила мені щодня, питала, що б я хотіла. А я, в якомусь напівсвідомому стані, бовкнула, що хочу вареників із картоплею – просто так, згадалося. І що ви думаєте? Марія в лютий мороз, мінус тридцять, їхала через усе місто на двох трамваях із каструлькою гарячих вареників. Сама наліпила, сама привезла. І не раз – кілька разів приїжджала, сиділа біля мене, годувала, говорила зі мною. Вона мене витягла з того світу. Тож не вам судити. Якби в мене був палац чи мільйони, я б усе віддала Марії. Але в мене тільки зарплата. І це завдяки їй, бо без тих вареників я б уже не тут була, а там, під хрестом. Зрозуміло?»
Жінки притихли. Кожна задумалася: а чи є в неї така подруга, яка б у мороз їхала через усе місто з каструлькою вареників? Чи є хтось, хто б так дбав, не просячи нічого натомість?
Справа ж не в варениках. І не в золотому ланцюжку. Справа в тому, що є люди, заради яких ти готовий віддати все, що маєш. І в тому, що хтось у цьому світі потребує саме тебе. А за таку дружбу нічого не шкода. Навіть зарплати. За вареники.
