fbpx

Ольга Миколаївна, мама мого чоловіка, вже половину свого життя на заробітках за кордоном. Щойно ми одружились, вона одразу сказала, що дарує нам свою квартиру і зайнялась облаштуванням і ремонтом будинку своїх батьків у селі, мовляв ніколи місто і не любила. Але коли ми надумали подаровану квартиру продати, вона чомусь заявила, що проти і не дозволяє тепер це робити

Ольга Миколаївна, мама мого чоловіка, вже половину свого життя на заробітках за кордоном. Щойно ми одружились, вона одразу сказала, що дарує нам свою квартиру і зайнялась облаштуванням і ремонтом будинку своїх батьків у селі, мовляв ніколи місто і не любила. Але коли ми надумали подаровану квартиру продати, вона чомусь заявила, що проти і не дозволяє тепер це робити.

Ми були щиро раді такому подарунку, але наша радість тривала не так довго, як ми думали. Ми перебралися до квартири свекрухи, коли синові вже виповнився рік. Перед тим. як туди заїхати зробили там невеликий косметичний ремонт, оновили деякі меблі. Проте, спокійно ми там прожили лиш кілька днів, поки були свята.

Виявилось, що за той час, що квартиру здавали. колишні сусіди усі повиїжджали і у під’їзді тепер живуть лиш ті, хто орендує квартири. Скажете, нічого в цьому такого, але не в нашому випадку. Потекли труби. так ні з ким балакати – квартиранти. Затопило – не знайдеш винного. Господар на квартирантів а ті на господаря. Але не це найгірше – сусіди збоку. Там сім’я неблагополучна. Не знаю. чому їх не виселяють, але тиші ніколи не маємо. Вони або музику голосно слухають, або друзів повно наведуть, або між собою стосунки з’ясовують.

Саме тому ми з чоловіком вирішили, що потрібно з’їжджати і терміново. Вже знайшли хорошу квартиру у прекрасному будинку, але несподівано у нас виникла ще одні труднощі: мама чоловіка, коли почула про наш намір продати подаровану нам квартиру, виступила категорично проти такої ідеї.

– Робіть що хочете, але продати квартиру я вам не дам! Це ж така пам’ять! У ній ще мої батьки жили, я сина в ній виростила! Ось у інший світ відійду, тоді можете робити все, що вам завгодно! Продавати не дам! – сказала свекруха.

Жодні аргументи на неї не діють. Документи було оформлено на неї. Чоловік намагався кілька разів сам поговорити зі своєю мамою , але все було без толку.

Залишатися жити там ми теж не хотіли, з такими сусідами то не життя. Чоловік все порахував і запропонував альтернативу: його співробітник на заробітках за кордоном і надумав продати свою квартиру тут і швидко. Ми б могли узяти кредит, адже зарплатня у чоловіка дозволяє, а от гроші виплатити, здавши квартиру свекрухи. Тоді і на життя вистачить і спати спокійно будемо

Цей план здавався ідеальним, якби чоловік не розповів свекрусі.

— Як ви вже все вирішили і жити там не будете, – говорить вона, – то я її здаю. Не до вподоби вам мій дарунок, то самі собі раду давайте. Все їм не так і не те. Інші б на руках носили, а ці носа вернуть.

От як нам тепер бути? Ніби й мали житло, але фактично ми його і не мали. Звісно. кредит ми тепер не потягнемо а на орендовану квартиру піде вся чоловікова зарплатня. От тобі і подарунок. Як же ж бути нам тепер?

03,01,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page