fbpx

Оля і роботу гідну знайти не може, все їй не так і не те. Тому якось так вийшло, що живе вона вже років з десять “тимчасово” на гроші моєї старенької мами. І все б нічого, але все частіше мам телефонує і дорікає мене тим, що я не піклуюсь про неї належним чином. Що гроші, які я їй передаю щомісяця, (а це п’ять тисяч не рахуючи памперси і все що виписує сімейний), це сльози і я можу передавати більше а не хочу. Уже не просить, просто ставить перед фактом, що я повинна влаштувати до нас на фірму свою сестру, звісно з позахмарною зарплатнею

Все своє дитинство відчувала себе непотрібною дитиною. Заміж мама вийшла тільки тому, що уже виношувала мене. Через три роки після моєї появи батьки вже мали мою сестричку Олю. Вона була запланованою і бажаною дитиною.

Над нею всі буквально тряслись з самої появи. Коли сестричка вередувала і була егоїстичною, мої батьки розпливались від щастя. Їй було дозволено все. Хоче вона іграшку дорогу, будь ласка, вона ж молодша, говорили батьки, купуючи мені ляльку, на яку залишилися гроші. Оля була на першому плані. З нею робили уроки, водили на гуртки, милувались її блакитними очима. Мені доводилося самій протоптувати дорогу в життя. Сама шукала собі заняття. Записалася в безкоштовну секцію шахів, в школі була зразковим учнем. Вступила до університету, постійно підробляла. Але це сприймалося, як належне.

Оля виросла справжньою красунею. Батьки і всі родичі нею захоплювалися. Завдяки батькам вона отримала золоту медаль в школі. Вступила до університету на платне відділення. Коли мені виповнилося 20 років, зрозуміла, що мені набридло бути другим сортом в сім’ї. Зібрала речі і переїхала в інше місто. Мене ніхто не вмовляв повернутися. Періодично дзвонила батькам. Але вони були холодні до мене, лиш постійно розповідали про успіхи незрівнянної Олі.

Я вийшла заміж, маю двох дітей. Своїх синів люблю однаково. Ми з чоловіком фінансово спроможні люди, займаємося бізнесом. Батьки мої постаріли. Тато зараз нерухомий, тому я допомагаю мамі фінансово. Оля проживала разом з ними. Заміж так і не вийшла. Каже, що не змогла знайти гідного її красі чоловіка.

Оля і роботу гідну знайти не може,. все їй не так і не те. Тому якось так вийшло, що живе вона вже років з десять “тимчасово” на гроші моєї старенької мами.

І все б нічого, але все частіше мам телефонує і дорікає мене тим, що я не піклуюсь про неї належним чином. Що гроші, які я їй передаю щомісяця, (а це п’ять тисяч не рахуючи памперси і все що виписує сімейний), це сльози і я можу передавати більше а не хочу. Уже не просить, просто ставить перед фактом, що я повинна влаштувати до нас на фірму свою сестру, звісно з позахмарною зарплатнею.

Сьогодні, після чергової розмови я викинула сімку. Можливо я вчинила не гідно, але більше такого відношення терпіти просто сил немає. Знаю, що це гріх, але хай живуть як знають а я відійду.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page