Онук привів до мене додому якусь дівчину і сказав, що вони поживуть у мене деякий час. Я на наступний день зателефонувала доньці, і спробувала дізнатися, що відбувається. На що вона сказала: «Мама, ти, що не бачиш яка вона невихована? Щоб ноги її не було в моєму домі! ».
Моєму онукові двадцять один рік. Нещодавно він мене просто ошелешив своїм вчинком. Привів до мене додому якусь дівицю і сказав, що вони поживуть у мене деякий час. Діло було пізно ввечері, тому це застало мене зненацька, і мені нічого не залишалося, як залишити їх у себе. Я на наступний день зателефонувала доньці, і спробувала дізнатися, що відбувається. На що вона сказала: «Мама, ти, що не бачиш яка вона невихована? Щоб ноги її не було в моєму домі! ».
Я дуже люблю свого онука, і не хочу його образити. Але ця дівчина, мені теж не подобається. На другий день я спробувала з нею поговорити, дізнатися про її сім’ю і про плани. Але відповіді так і не почула. На питання про родичів вона взагалі відмахнулася рукою. Нахабно залізла в мій холодильник і запитала: «а що, ковбаси немає?» Сказати, що я злегка здивована нахабством, це нічого не сказати.
Мій онук навчається заочно на третьому курсі в інституті, зараз без роботи. Наречена його взагалі нічого, крім як лежати на дивані, мабуть не збирається робити. Живуть вони у мене другий тиждень. Зрідка виходять з дому прогулятися. З батьками своїми він не розмовляє через неї. І я навіть не знаю, скільки це триватиме. Я що, повинна їх утримувати на свою пенсію? Ну аби лишень онук прийшов, а тут ще з нею. Я б ще очі і на це закрила, так вона ж зовсім невихована. Може сидячи на кухні закинути ноги на стіл, ніколи не вимиє за собою посуд. Про приготування їжі я зовсім мовчу. Думаю, вона не знає, що це таке.
Не хочу образити онука, але як сказати про те, що я не хочу щоб вони у мене жили – я не знаю. Я прожила своє життя не для того, щоб на старості років терпіти витівки геть чужої людини. Коли онука немає вдома, і я можу їй зробити зауваження, що ліжко в обід не прибране, вона мені тикає якісь пальці. Або просто відповідає:
—Ой, да ладно, бабулька, вистачить! – і йде в іншу кімнату.
Не розумію просто, чому мій завжди уважний онук, і хороший хлопчик не помічає, яку дівчину він знайшов. Це перша дівчина, яку він привів в мій будинок, і мені не хотілося б його образити. Але це зовсім не та дівчина, яка йому потрібна. Та й я вже не в тому віці, щоб доглядати за двома дорослим дітьми.
Чому я повинна це терпіти? Дочка мені ясно дала зрозуміти, що не втручатиметься. Каже, що я сама їх пустила до себе, і розбиратися самій мені в усьому цьому. Ну що мені робити? Іноді я відчуваю себе такою нещасною, так мені прикро, що онук не цінує мене зовсім. Вечорами сиджу і думаю про все це, починаю переживати. А на ранок прям з ліжка встати не можу. А коли встаю, мене на кухні чекає гора брудного посуду і порожній холодильник. Я більше так не можу. Що мені робити?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головне фото ілюстративне: pixnio.
