Дружина брата мого чоловіка Юля неодмінно виграла б конкурс «мама року», якби його проводила наша з нею свекруха. Юля була у затяжній відпустці, народивши першу доньку, вона вже за два з половиною роки була знову при надії.
— Ось, поглянь на Юлечку, — кивала моя свекруха Ірина Романівна, – дитинка маленька, а вдома чистота і порядок, синочку моєму з собою контейнери з домашньою їжею збирає, він начищений, нагладжений, а ти за Вітею зовсім не стежиш.
А для чого Віті контейнери, якщо він працює на великому харчовому виробництві та обіди співробітників, що складаються з продукції підприємства, для них безкоштовні. Із трьох страв. Щодня.
Ми з Вітею жили на орендованій квартирі, дитина в мене була тільки одна, син Тимофій п’ять років. На даний момент ми активно відкладали гроші на своє житло. Юля жила з чоловіком і дітьми, у двокімнатній, яку свекруха відписала обтяженому дітьми та дружиною-чистюлею, старшому синові.
— У них діти, — багатозначно повідомила свекруха, — двох бавлять, а у вас одна. Їм і квартиру бабусину. Та й Юля акуратна, а ти квартиру захламила б.
Не захламила б, але й не вилизувала б постійно. Та й дитина у нас одна, бо другу планувати, значить із мрією про своє житло розлучитися. А так я навіть зраділа, бо якби свекруха квартиру нам подарувала, то вона з інспекціями була б щотижня.
Перевірити, а чи не рознесла я власність її синочка вщент. А Юля була старанна, що вона думала — не знаю, а на обличчі вічний вираз всесвітньої скорботи та вигляд жінки, абсолютно втомленої життям.
— Юлько, — говорила я їй не раз, — ну чого ти так увихаєшся, через годину твої діти знову все рознесуть. Ну і прибирай із ними. І рідше. І чоловіка залучай до допомоги. Бач прийшов і ліг.
— Ой, ти що, — з подивом від моїх слів відмахувалася Юлька, – він же втомлюється. А якщо свекруха нагряне? Вона ж мене потім запиляє. Минулого разу прийшла, побачила, що постільна білизна непрасована лежить, то вона весь вечір не стихала.
Свекруха могла нагрянути до Юлі будь-коли. Якщо квартиру синочку вона подарувала, значить і жити повинні за її вказівкою. У принципі, у житті завжди так: хто дозволяє йому на голову сісти, на тому й їдуть. Зі мною цей номер не проходив, а тиха Юля, забувши про себе, підкорялася, розчинялася в чоловікові та дітях, догоджала свекрусі.
А я, що я? Вислухаю від мами проповідь, іноді огризнуся, іноді подумки лісом відправлю і живу далі. Головне, що з чоловіком ми маємо взаєморозуміння.
Знаєте, чим закінчилася історія ідеальної мами та невістки Юлі? Розлученням. Чоловіків брат знайшов іншу,, а ідеальна Юля з дітьми поїхала жити до мами.
Свекруха вчинком сина була в ошелешена, але квартира на ньому, тому і притихла. А нова невістонька зовсім не така благенька попалася. Швидко окреслила свекрусі, хто господиня в домі і до дверей провела.
Фото ілюстративне.
