Моя сестра разом із чоловіком зі столиці до нас в село переїхали вісім місяців тому. Олена не працює, сім’ю повністю забезпечує її чоловік, але з роботою у нього теж почались негаразди. Фінансове становище в їхній родині скрутне, грошей катастрофічно не вистачає.
Мої мама і тато їм дім бабусин віддали, допомагають чим можуть. Мама на пенсію тільки вийшла, то одразу сестрі свою картку пенсійну віддала, аби хоч на продукти мала.
Я ж працюю бухгалтером, зав складом і зав кадрами і прибиральницею і сторожем у місцевого фермера. Зарплатню він мені платить дуже хорошу. Мій чоловік теж працює разом зі мною у фермера,. Він тракторист і комбайнер, може й на фурі зерно возити, тож заробляє непогані гроші.
Коли в сім’ї працюють обоє, то набагато простіше у фінансовому плані. Звичайно, ми не шикуємо, але можемо дозволити собі жити не рахуючи копійки. Та й господарство своє маємо чималеньке. Ну а як у сели жити і корови не тримати?
Оскільки я знала, що моя сестра не працює, намагалася допомогти їй. Я часто купувала її дітям одяг, іграшки. Добре, що у нас малі одного віку. Якщо я купувала своїм дітям одяг, то для племінників вибирала такі ж речі. Намагалася, щоб вони виглядали однаково.
Щодня приносила їй молока, коли відігрівала сир – теж ділилась. Бройлери їй до морозилки принесла, та й сала і м’яса. Ну а як по-іншому. Ми ж родина, а час який важкий нині.
Кілька тижнів тому я поїхала на ринок, купила своїм дітям рукавички та шапки. Такі самі речі я придбала для племінників. Ми зайшли в гості до сестри та подарували її дітям нові речі. Сестра помітила, що у моєї доньки нове зимове пальто і похвалила обновку.
— Яке чудове пальто. А ось у моєї Насті стара куртка, вже два роки в ній ходить. Пора б уже й новий верхній зимовий одяг купити дитині.
Я не звернула увагу на ці слова сестри, але ввечері мій чоловік почав розмову на цю тему. Він сказав, що моя сестра почала відверто користуватись моєю добротою. Йому дивно, чому я так їй допомагаю, адже у неї чоловік працює, повинен же він хоча би щось на дітей витрачати.
Я сказала, що це неправда, а сестра просто мала думки вголос про те, що треба одягти дітей на зиму. Проте наступного дня зателефонувала моя сестра і заговорила вже інакше:
— Ти коли мій Настюсі зимову куртку чи пальто купиш? Хіба не бачиш, що їй нема чого носити?
Я була щиро вражена. Одне діло допомагати добровільно, а інше – чути ось такі закиди:
— Сестро, але я і так завжди купую все твоїм дітям. Чи ти вважаєш, що я маю утримувати їх повністю?
Тему ми ніби як зам’яли на деякий час. Сестрі хтось віддав хороше зимове пальто для племінниці, тож ми зробили вигляд, що тієї розмови не було. Проте, на Новий рік між мною та сестрою сталася серйозне таке непорозуміння.
Я купила своїм та її дітям творчі набори у подарунок. Там були фарби, нитки, іграшкові пристрої та багато цікавого. Новий рік ми зустрічали у нас за накритим столом. Коли прийшов час я подарувала дітям усім все що підготувала, але моя свекруха вирішила ще від себе додати нашим дітям ляльку та плюшевого ведмедика.
Коли сестра побачила іграшки для моїх дітей, вона обурилася.
— Своїм дітям такі іграшки дорогі купила, а нам якісь нещасні набори для творчості?
Я ледь дар мови не втратила. “Нещасні”? Та я за кожен по тисячі віддала, а тут на тобі:
— Я своїм дітям подарувала такі самі набори. Не подобається? Можеш не брати! А іграшки були додатковими презентами від бабусі. Я тут до чого?
Сестра одяглася, взяла подарунки для її дітей та пішла. Незабаром я дізналася, що вона розповіла всім родичам, що мене та мого чоловіка зіпсували гроші.
Не спілкувались із нею увесь цей час, аж тут телефонує вона і запрошує нас усіх на іменини до її доньки.
Мама просить, аби я пішла. Говорить, що як би там не було, а вона моя сестра. просить зрозуміти її стан, адже вона життя з нуля починає.
А я не знаю, чи варто з такою людиною поновлювати стосунки.
Як же мені бути? Може й справді то у неї після всього пережитого?
29,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
