У нашій родині я найстарша дитина, після мене ще троє було у батьків. Ото
Олена міцно стиснула телефон, аж кісточки пальців побіліли. Голос Софії Григорівни, що дзвонила, затремтів:
Це сталося кілька місяців тому, коли Ігор перебував у будинку батьків. У тому самому
Олена дуже любила свого сина, пишалася ним. Іноді дивувалася, що цей привабливий чоловік двадцяти
Ця історія трапилася в моїй молодості, але продовжується й досі, хоча я була певна,
Від самого дитинства Ігор знав: він — опора. Єдиний чоловік у домі, після того,
Ну, і кого ти ще запросила на день народження, крім родичів? – запитав Максим,
Квартира, як завжди, зустрічала мене тишею, наче вона сама була приручена часом. Олексій не
«Шшшш…» – шепотить вітер у старій трубі. – Тссс… – літня бабуська вкриває тремтячого
Добрі люди в деякій мірі просто наївні, як казала моя бабуся: «Біди не знають».