Історії з життя 0
Зустріла стару знайому, така, знаєте, щаслива бабуся з двома онуками, в якої сіпається око.
– А в тебе ще нема онуків? О, ти не уявляєш, від чого ти
Історії з життя 0
На церемонію прощання із чоловіком свекруха мене пускати не хотіла. Сцена була достойна театру, бо там тобі і волала і по стіні сповзала і двері перед носом зачиняла. Коли ж усе було скінчено і ми із сином зібрались додому їхати, брат мого чоловіка попросив поїхати і більше ніколи не повертатись. От знаєте, можливо, я б і увійшла у їхнє становище,ю поспівчувала, але тепер піду на все і вчиню так, як воно має бути
На церемонію прощання із чоловіком свекруха мене пускати не хотіла. Сцена була достойна театру,
Історії з життя 0
Я своє життя влаштувала сама і добре влаштувала. Хай мені скажуть, що я бігала за багатими чоловіками, то я вам скажу лиш одне: «Не заздріть!». Вам не вдалося нікого багатого собі заполучити, то і видумуєте всілякі різні байки про любов і про «солдата, який хоче стати генералом».
А мені вдалося все провернути так, що я була й вільна і в розкоші
Історії з життя 0
Десять років я заробляла сину на квартиру разом із чоловіком. Придбали поруч із нами, простору і гарну. А тепер, замість подяки, син зібрав речі виїхав із дітьми на орендоване житло. Бачте, ми із чоловіком їм вибору не залишили
Десять років я заробляла сину на квартиру разом із чоловіком. Придбали поруч із нами,
Історії з життя 0
Я не мислила свого життя поза своїм селом, знала, що прийду з навчання і буду працювати у швейній, далі вийду заміж і мої діти будуть жити в нашому селі, будуть ходити в нашу сільську школу, може побудуються біля мене і будуть тішити мене онуками. Все. Це був максимум моєї картини світу.
Все з того плану й здійснилося – я вийшла заміж в своє село і
Історії з життя 0
Моя робота теперішня пов’язана з людським нехлюйством. Я з чоловіком прибираю в багатоповерхівці, я мию сходову, а він навколо будинку прибирає. Чи варто казати, як я ставлюся до недопалків в квітнику і собачого посліду на доріжках. Таке враження, що люди перестали мати встид
В такій роботі найбільше й зневірюєшся в людях, особливо, коли вони ходять по щойно
Історії з життя 0
Мене на ноги поставила турбота невістки, вірніше, повна відсутність такої. Бо коли ти лежиш десь між небом і землею, а тобі дають залізну тарілку з захололими макаронами, то вже чи від впертості, чи від обурення, а робиш усе, аби швидше одужати
Мене на ноги поставила турбота невістки, вірніше, повна відсутність такої. Бо коли ти лежиш
Історії з життя 0
Кума мені на пенсії знайшла роботу і я так вам скажу, що я давно про таку мріяла – доглядати багатий будинок. Власники виїхали, але залишилися квіти, собака і хата хоче аби її провітрювали, мили, та й в жилу хату ніхто не залізе. Самі господарі не знали коли приїдуть, а здавати комусь чужому не хотіли.
– Василино, то мій Костя з бригадою ту хату будували, тому газда й попросив
Історії з життя 0
Я до пенсії не могла дотягнути, так мені донька з зятем давали жити, і ще й між собою сварилися, хоч на всьому готовому сидять, бо я й прибрала, я й наварила, я й на стіл поставила і то є причини для непорозумінь!
Я людина дуже неконфліктна, я краще змовчу, а ще краще не буду підливати олію
Історії з життя 0
Моя мама, як то буває в жінок, які не знайшли щастя в першому шлюбі, за другий вже трималася так міцно, що не пожаліла мене й відправила до бабусі з дідусем, лиш би її новий чоловік був з нею.
Мені тоді було шість і вона не планувала мене забирати в місто в школу.

You cannot copy content of this page