fbpx

Періодично чоловік їздив на заробітки, де працював на будівництві. Спочатку привозив непогані гроші, згодом почав приїжджати з пустими кишенями і говорив, що його в поїзді відібрали, хоча друзі говорили, що він їх витратив

З цією жінкою я знайома давно: вже 26 років.

Знаю її з дитинства. Багато випробовувань випало на її долю. Батько покинув їх із матір’ю, коли вона була ще маленькою. Мати працювала на декількох роботах, щоб дочка ні в чому не знала нужди. Дівчинка росла слухняною та працьовитою, в школі навчалась на “відмінно”. Закінчила школу з відзнакою, поступила в медучилище, де здобула фах медсестри. Але прийшло випробовування у їхню хату: не стало матері. Дівчина важко переживала цю втрату, та потрібно було жити далі. Влаштувалась на роботу медсестрою. Згодом вийшла заміж за хорошого хлопця Леоніда, народила дочку. Чоловік був дуже добрим, допомагав по господарству, постійно щось майстрував, адже мав “золоті руки”. Коли жінка була на роботі, прав пелюшки, варив кашу дитині. Мав офіційну роботу та підробляв на халтурах.

Через декілька років спільного життя почав випивати, приводив друзів до хати, з погребу виносив закрутки, городину і обмінював на чарку. З роботи звільнили. Періодично їздив на заробітки, де працював на будівництві. Спочатку привозив непогані гроші, згодом почав приїжджати з пустими кишенями і говорив, що його в поїзді відібрали, хоча друзі говорили, що він їх витратив на чаркування з товаришами. А останнього разу поїхав і не повернувся. Там його і не стало. Прощатися прийшло все село, тому що чоловік був доброю людиною, багатьом людям допомагав.

Після всього цього жінці було дуже важко і морально, і фізично, адже тримала чимале господарство і працювала, але дочка в усьому допомагала матері, та й вчилась непогано. Згодом поступила в місцевий університет на спеціальність соціального педагога, але після його закінчення не працює по фаху, влаштувалась друкаркою в лікарню. Дівчина роботяща та добра, але незаміжня, тому що дуже спокійна, нікуди не ходить з сільською молоддю. А кому така потрібна? Теперішні хлопці не дивляться на роботящих дівчат, а вибирають шустрих і розбитних. Та вірить вона, що прийде її пора і вона зустріне хорошого хлопця, створить з ним сім’ю. А її мати вже на пенсії, сидить вдома, порає невеличке господарство та мріє про онуків.
З цією жінкою я знайома давно: вже 26 років. Знаю її з дитинства, адже вона моя мати…

Галина Заставна, Хмельницька область Ярмолинецький район с. Скаржинці.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page