П’ять років тому я вийшла заміж за кохану людину. Жити нам було ніде, а я вже була при надії, тож довелося тулитися у квартирі батьків. З нами також мешкала моя старша сестра. Вона була незаміжня, і в цьому вона робила винною мене. Мовляв, не повинна я була виходити заміж раніше за неї. Вони з мамою свято вірять у те, що тепер сестру за дружину ніхто не візьме.
Відносини у нашій сім’ї були дуже непростими. До того ж, батьки вважали, що поява дитини через чотири місяці після весілля теж не грає на руку сестрі. Тепер з таким “приданим” вона точно чоловіка не знайде.
Коли з’явився наш синочок, стосунки не покращали. Навіть навпаки. Сестра була невдоволена тим, що дитина вночі вередує. Мама була невдоволена усім і в принципі, лиш тато любив онука і намагався нас усіх помирити.
Коли дійшло до краю, чоловік запропонував пожити у його мами. Попередив, що вона теж не янгол, але я була вже на все згодна, тому поїхали.
Ох, не затримались ми там довго. Якщо не помиляюсь, десь три місяці ще змогли прожити, ну а далі просто виселились у нікуди. Перший час із сином у гаражі жили, а потім зняли однокімнатну у старенької, яка побачивши нас дуже і дуже нас пошкодувала. Жіночка довго до нас придивлялась, а потім зізналась, що самотня. Так склалась у неї доля, що вся її велика родина вже спить вічним сном, а вона одна лишилась. зізналась, що має певне недугу і дуже скоро не зможе самостійно пересуватись, запитала, чи не погодимось ми її доглядати в обмін на спадок.
Звісно ми погодились. Старенька була дуже доброю жінкою і вже наступного дня ми всі разом сиділи у юриста на консультації. Той порадив, як оформити все правильно, аби і бабуся відчувала себе захищеною і ми були спокійні.
Три роки відтоді минуло. Бабусі вже рік як немає. Вона нам не всю правду тоді розповіла. Крім тієї квартири що ми винаймали і в якій вона жила у неї була ще квартира сестри. Тобто от так ми враз стали власниками трьох квартир і одразу. Але найцікавіше згодом почалось.
Наша родина активізувалась і всі і кожен почали розповідати, як же вони нас люблять. Сестра телефонує ледь не щодня. вона заміжня вже і в неї син. так от з мамою вона жити не може зовсім, а от у нашій двокімнатній їй було б у самий раз. У свекрухи брат з дружиною розлучився і він теж не проти жити у нашій однокімнатній. І всі впевнені що ми от прямо впустимо і прямо повинні і не відмовимо і грошей з “рідних” теж не візьмемо.
Я сухо повідомила що житло ще до нас здане в оренду і найближчі років десять не звільниться. Я знаю, що потрібно прощати, але поки не готова. Ще свіжа пам’ять про залізний гараж і мінус три в ньому.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
Популярні статті
- Кума образилася, що я їй гроші не позичила. І то так образилася, немов я їй не хочу віддавати її власні гроші. – Така ти кума, як ти так можеш?, – почала вона обурюватися, – Я ж тобі віддам!
- На весіллі свекри влаштували справжню виставу. Подарували нам ключі від квартири, обіцяли в усьому допомагати і робити все, аби ми жили щасливо і забезпечено. Я тоді ще здивувалась реакції чоловіка. Люди хлопали, вітали нас із власним житлом, моя рідня хвалила нових родичів, а чоловік мій лиш скептично кривився і головою хитав
- Знала б що почую, краще б трубки не брала. Сестра казна чого собі надумала а ти тепер розбирайся з усім цим. Але ж знає що мене в країні немає і таке втнула. Я вважаю, що все це через заздрість. Інакше я такої поведінки пояснити собі не можу ніяк
- Розумієте, він щасливий! Мій колишній чоловік щасливий в новому шлюбі, а я цього винести просто не можу.
- Донька Василя стала між мною та ним і то так категорично, що мене аж подив бере. Ти ж уже заміжня і діти є, то чого батькові не дати жити нормально?