Знаєте, я взагалі не люблю, коли лаються. Особливо – коли це роблять близькі люди, причому із-за грошей. А сьогодні я з подивом зрозуміла, що мені ненависна фраза «сімейний бюджет». Саме об нього найчастіше розбивається горезвісний «сімейний човен», а зовсім не про нудний побут.
Такі або приблизно такі думки крутилися у мене в голові, поки я слухала, як подруга з ентузіазмом доповідала в трубку:
– Ну і ось, а він мені каже – я тобі що, мало приношу? Ну, так і я взагалі-то вкладаюся. Але я ж не дозволяю собі запускати руку в сімейний бюджет, щоб купити запчастини? У нас молодша з усього зросла, а він витрачає… Якщо я, наприклад, почну купувати собі косметику без дозволу, наш сімейний бюджет – лусне!
…Ні, подруга у мене нормальна. Просто любить все контролювати, в тому числі цю священну корову, сімейний бюджет, куди чоловік без попередження запустив лапу і купив щось-там для авто. І тепер подруга побоюється, що бюджет «лусне», подібно до яскравої повітряної кулі. Пиляє чоловіка. Свариться.
А я вкотре приходжу до висновку, що сімейний бюджет – це дуже небезпечний шлях. Я не знайома ні з однією сім’єю, у якій би не було непорозумінь через спільний бюджет. Зате я знаю безліч прикладів, коли люблячі люди готові були буквально загризти один одного за зайву копійку, витрачену поза планом.
І починалися закономірні сварки: а я приношу більше, а я витрачаю менше, а ти, а я …
Для одного покупка нової праски – примха, для іншого установка ПО – марнотратство, один буде ситий вівсянкою, інший не мислить вечері без біфштекса, один ходить в ще радянських споднях, в іншого рвуться треті колготки за тиждень …
Продовжувати можна безкінечно, але суть одна: сімейний бюджет – це розвага не для всіх. Це по-перше. А по-друге, зрівнялівка, яку несуть «спільні» гроші, ще ніколи не приводила ні до чого хорошого. Тому що всі ми різні, з різними потребами, запитами і – так, доходами.
Колись у мене був чоловік, який дуже пишався тим, що віддає мені зарплату – будує «сімейний бюджет». Протягом місяця він, правда, поступово витягав цю зарплату назад – на каву, на проїзд, на обід, на стрижку, а от штани порвалися, і телефон зламався, і в гості запросили, тут ось треба купити… схаменулася я лише тоді , коли зрозуміла: мені чомусь перестало вистачати на базові потреби. Простий підрахунок розставив все на свої місця – виявилося, на запити коханого плавно йде не тільки весь його оклад, а й солідна частина моїх власних грошей. Такий ось «сімейний бюджет».
Потім у мене були ще кілька експериментів, які привела до усвідомлення простої речі – сімейний бюджет не лусне, якщо у вас його немає.
А ще я зрозуміла, що ні на який «загал» я свої гроші більше не віддам. І чужих не візьму. Є ти, є я, тобі потрібно це, мені – геть інше, а на ось це ось давай скинемося. А ще можна дарувати один одному подарунки і влаштовувати сюрпризи, але це все береться не рахується, тому як цілком добровільно. І, знаєте, така практика себе виправдала – ми з чоловіком не сперечаємося через гроші. Зовсім.
Можливо, десь і є пари, у яких спільний бюджет – є, а суперечок через нього – немає. Ймовірно, це або талановиті економісти, або дуже терплячі люди. Але я з такими, на жаль, не знайома. А ви?
Автор – sаshka-s-chаshkoy.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!